ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА

В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що Постановою № 1392 внесено зміни до порядку повідомлення ДПС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу. Постанова № 1392 набрала чинності 5 січня 2022 року. Документом установлено, що тепер у повідомленні зазначається інформація не тільки про прийняття працівника на роботу, але і про укладення гіг-контракту. Ми вже інформували про цю новацію.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону про ЄСВ.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Про це розповів Директорат стратегічного планування, координації політики та євроінтеграції Міністерства соціальної політики у листі від 02.12.2021 р. № 6586/0/290-21/51.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Отже, встановлено єдині правила нарахування індексації залежно від підвищення тарифних ставок (посадових окладів), як для працівників, які вже працюють, так і для новоприйнятих або переведених працівників.

Враховуючи викладене, резюмують у Мінсоцполітики, для усіх працівників, у тому числі для тих, яких у зв’язку зі змінами у штатному розписі прийнято на роботу, індекс споживчих цін для проведення індексації має обчислюватися з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), згідно із рішенням уряду за посадою, яку займає працівник.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців на вимогу щодо сплати ЄСВ із розміру мінімальної зарплати, як це передбачає ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.

Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, суму ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної зарплати та ставки ЄСВ.

Умова застосування зазначеної норми – перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Тому, при звільненні або прийнятті працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована зарплата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заплати, суму ЄСВ обчислюють з фактично нарахованої зарплати незалежно від її розміру.

________________________________________

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

ДПС листом № 227/7/99-00-21-03-02-07 від 10.01.2022 р. дала роз’яснення щодо особливостей застосування положень ПКУ з 01.01.2022 р. у частині оподаткування податком на додану вартість. Зауваження контролерів особливо цінні тим, що враховують вимоги «малої податкової реформи-2022», тобто Закону № 1914.

Терміни реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних

Законом № 1914 пункт 192.1 ПКУ після абзацу першого доповнено новим абзацом, яким передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Таким чином, встановлено чіткі терміни для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування – 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений.

Отже, як безпосередньо податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної. При цьому слід враховувати, що розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН виключно до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. Наприклад, розрахунок коригування від 01.07.2022 р. до податкової накладної, складеної 15.08.2019 р. та зареєстрованої в ЄРПН, може бути зареєстрований в ЄРПН не пізніше 14.08.2022 р.

Термін формування податкового кредиту

Законом № 1914 внесено зміни до абзаців четвертого – шостого пункту 198.6 ПКУ, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування. При цьому у разі зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН такий термін (365 днів) переривається на період такого зупинення (пункт 198.6 ПКУ доповнено абзацом відповідного змісту).

У той же час якщо у платника податку на дату набрання чинності Законом № 1914 наявні податкові накладні / розрахунки коригування за придбаними товарами/послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів та суми ПДВ за якими не включені до податкового кредиту, то такі суми ПДВ можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі таких ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК (пункт 80 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Наприклад:

– якщо станом на 01.01.2022 р. платником податку не включено до податкового кредиту суму ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, дата складання якої 01.03.2019 р., то таку суму ПДВ платник податку може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду лютий 2022 року;

– якщо станом на 01.01.2022 р. платником податку не включено до податкового кредиту суму ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, дата складання якої 01.03.2021 р., то таку суму ПДВ платник податку може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду грудень 2022 року.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку за податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН, які не включені до податкового кредиту через відсутність оплати (компенсації вартості) товарів/послуг, можуть включити до податкового кредиту у звітному періоді, в якому відбулася оплата (компенсація вартості) товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати (незалежно від того, який термін пройшов з дати складання такої податкової накладної).

Також у листі ДПС розглянуто питання застосування касового методу податкового обліку ПДВ платниками, які нараховують плату за абонентське обслуговування при наданні житлово-комунальних послуг, та оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення.

________________________________________

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Авансовий внесок, передбачений пп. 57.11.2 ПКУ, не справляють у разі виплати дивідендів:

– на користь власників корпоративних прав материнської компанії, які сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, то дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, оподаткуовують за правилами, встановленими пп. 57.11.2 ПКУ;

– платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачують дивіденди;

– фізичним особам.

Цього вимагає пп. 57.11.3 ПКУ.

Виплату дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, який передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюють з метою оподаткування до виплати зарплати з відповідним оподаткуванням (пп. 57.11.4 ПКУ). При цьому таку виплата не оподатковують як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільнені від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (пп. 57.11.6 ПКУ).

Також пп. 57.11.7 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляють/не нараховують на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюють до дивідендів відповідно до абзаців 4 – 7 пп. 14.1.49 ПКУ.

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільнені від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (пп. 57.11.8 ПКУ).

Державна податкова служба України повідомляє, що 17 грудня 2021 року набрав чинності Наказ № 601, яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої Наказом № 897. Про це йдеться у листі ДПСУ від 05.01.2022 р. № 62/7/99-00-21-02-01-07.

Наказ № 601 виданий з метою реалізації положень Закону№ 1293, який набрав чинності 28 березня 2021 року. З урахуванням прийнятих Законом № 1293 доповнень підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ пунктом 55, тимчасово, до 01 січня 2035 року, застосовуються особливості оподаткування прибутку підприємства – інвестора із значними інвестиціями, яке є стороною спеціального інвестиційного договору. Більш детальні роз’яснення щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проєкти із значними інвестиціями в Україні та умови звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств інвесторів із значними інвестиціями наведені в Інформаційному листі № 21.

З метою приведення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у відповідність до пункту 55 підрозділу 4 розділу XX ПКУ рядок 10 «Особливі відмітки» доповнено позицією, яка заповнюється платниками, які застосовують особливості оподаткування прибутку підприємства – інвестора із значними інвестиціями при виконанні спеціального інвестиційного договору.

Також показники декларації, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, доповнено рядками 03.1 та 03.2, в яких відображаються:

– суми перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій платником податку – інвестором із значними інвестиціями;

– суми перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» при здійсненні контрольованих операцій платником податку – інвестором із значними інвестиціями.

Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування платником податку – інвестором із значними інвестиціями, відображається в додатку ПЗ до декларації.

Крім того, ДПС звертає увагу, що при складанні платником декларації сума податку, що не сплачується до бюджету та залишається у розпорядженні платника – інвестора із значними інвестиціями відображається у додатку ПП до декларації.

Пунктом 46.2 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.

У зв’язку з цим, у полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» декларації передбачено відмітку, яка заповнюється платником, який зобов’язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, при складанні декларації за звітний (податковий) рік.

Згідно з п. 46.6 ПКУ якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення. Враховуючи зазначене, платникам податку необхідно подавати декларацію за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – I квартал 2022 року.

_______________________________________

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗОСІБ

Мінфін наказом від 6 січня 2022 року № 2 затвердив нову редакцію Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) контрольованих іноземних компаній.

Зміни торкнулись питання оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) контрольованих іноземних компаній, які отримані у період з 1 січня по 31 грудня 2022 року та у наступних звітних періодах.

В цьому контексті УПК роз’яснює, що доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи у періоді, що розпочинається з 1 січня 2022 року, оподатковуються військовим забором за загальними правилами, встановленими Кодексом.

Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

________________________________________

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Державна податкова служба України підготувала інформацію стосовно застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року. Так, не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Тобто із всього загалу фізосіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

– технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

– лікарських засобів, виробів медичного призначення;

– ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Також ДПС нагадала про покрокову відеоінструкція щодо порядку ведення обліку товарних запасів для ФОП та про відеоінструкцію як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса.

Своєю чергою, глава парламентського податкового комітету Д. Гетманцев підтвердив, що НЕ зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами для цілей контролю фізичні особи – підприємці, що використовують спрощену систему оподаткування, не є при цьому платниками ПДВ, та не здійснюють продаж:

• технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,
• лікарських засобів та виробів медичного призначення,
• ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння.

Також Д. Гетманцев оприлюднив лист ДПС № 28290/7/99-00-07-05-01-07 від 22.12.2021 р. з цього приводу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абз. 1-2 п. 44.1 ПКУ).

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац четвертий п. 296.1 ПКУ).

Згідно з абз. 1 п. 296.1 ПКУ фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ПКУ. Водночас такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу (ст. 292 ПКУ).

Документами, які підтверджують дохід ФОП, є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

Відповідно до п. 11 Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Така вимога стосується ФОП, які не застосовують РРО/ПРРО на підставі Постанови № 1336.

Оприбуткування та облік ФОП отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат / у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ. ФОП касової книги не ведуть (п. 39 Положення № 148).

Тобто ФОП, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад, ФОП – платники єдиного податку першої групи), оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів відповідно до абзацу першого п. 296.1 ПКУ без заповнення касових книжок.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП – платником єдиного податку згідно абз. 1 п. 296.1 ПКУ, підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

У разі незастосування РРО/ПРРО згідно Постанови № 1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

________________________________________

ЗВІТНІСТЬ

Із 1 січня 2022 року податкову декларацію про майновий стан і доходи подають подають за оновленою формою згідно Наказу Мінфіну від 17.12.2020 р. № 783. Вона включає й розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток ЄСВ 1).

Податківці пояснили, які показники вносять у графу 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/Частка розподіленого доходу» табличної частини додатка ЄСВ 1.

В такій графі в розрізі кожного календарного місяця відображають:

– для ФОП на загальній системі оподаткування та для осіб, які провадять незалежну профдіяльність, – фактичну суму чистого доходу за відповідний місяць за себе, яка повинна відповідати сумам чистого доходу, згідно з п. 177.2 та п. 178.3 ПКУ відповідно;

– для членів фермерських господарств – розподілений дохід (прибуток), отриманий від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році за відповідний місяць.

За відсутності у платника чистого доходу (прибутку) або частки розподіленого доходу у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду проставляють нулі.

Юридичні особи з чисельністю штатних працівників від 8 осіб повинні подати Інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню, за 2021 рік, до 1 лютого.

Про цей обов’язок нагадали в Державному центрі зайнятості.

Квота із працевлаштування згідно із ч. 2 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» встановлюється:

1) у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для працевлаштування категорій громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 згаданого Закону – для роботодавців із чисельністю штатних працівників понад 20 осіб;

2) у розмірі не менше однієї особи для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років – для роботодавців із чисельності штатних працівників від 8 до 20 осіб.

Якщо роботодавець не виконує зазначену квоту, то з нього буде стягнуто штраф за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні, у межах відповідної квоти в двократному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент порушення.

Використовуйте в роботі публікацію «Звітуємо про квоту для працівників із додатковими гарантіями».

________________________________________

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

Операції «службове внесення» та «службова видача» повинні реєструватися через РРО у разі внесення чи видачі готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема: операцію «службове внесення» використовують для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, яку проводять після виконання Z-звіту. Цього вимагає п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Реєструють видачу коштів при поверненні товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку шляхом реєстрації від’ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно» (п. 7 та 8 розділу III Порядку № 547).

Тож у разі помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» необхідно до закінчення робочого дня здійснити дії визначені п. 7 та 8 розділу III Порядку № 547. Водночас чинне законодавство не передбачає механізм виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Джерело: повідомлення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

ДПС повідомила про системні скарги громадян на незабезпечення продавцями товарів можливості провести розрахунки за допомогою платіжних карток та банківських терміналів.

Також скарги надходять на адресу Держпродспоживслужби.

Податківці нагадали про обов’язок забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів для розрахунків за продані товари (надані послуги), включаючи суб’єктів малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у населених пунктах з чисельністю населення від 25 тис. осіб і які відповідно до закону використовують РРО. Він визначений постановою КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 р. № 878.

Це треба врахувати й платникам податків, у яких виник обов’язок застосовувати РРО/ПРРО з 01.01.2022 року.

Свою чергою Держпродспоживслужба нагадує про право споживача на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Обов’язковість приймання продавцями електронних платіжних засобів встановлена також Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженим постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.

Відмова у безготівковому розрахунку за придбані товари та надані послуги свідчитиме про обмеження прав споживача та виступає порушенням вимог законодавства, за яке передбачена відповідальність:

– штраф у розмірі 500 НМДГ, що складає 8500 грн, яку застосовують до суб’єктів господарювання (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»);

– штраф у розмірі від 2 до 5 НМДГ (34-85 грн) – на осіб, які здійснюють розрахункові операції, та від 5 до 10 НМДГ (85-170 грн) – на посадових осіб (ст. 155 КпАП).

________________________________________

ЗЕМЛЯ

Як повідомляє Держгеокадастр, відповідно до інформації, наданої Державною службою статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110%. А пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (в редакції Закону № 1914) встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100%:

• за 2017-2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);
• за 2017-2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

• для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;
• для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0.

Разом з тим, нормативна грошова оцінка земель за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік та 2006 рік не індексувалася.

Як відомо, нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання.

________________________________________

КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

При проведенні перевірок платники податків зобов’язані надати посадовим особам контролюючого органу копії документів чи їх візуальне відтворення, що належать до предмета перевірки – нагадують контролери.

З огляду на це нагадаємо, що порядок та строки зберігання первинних документів не залежать від їх форми. При цьому платник податків має право самостійно обирати зручний формат організації обліку своєї діяльності.

Переважна частина вимог до підтвердних документів встановлена з прицілом на їх паперову форму. Та оскільки електронний документообіг вже майже повністю перетягнув на себе ковдру «звичайності» – все це стосується й документів електронних.

Тож, в загальному випадку, незалежно від формату – паперові чи електронні – підтверджуючі документи мають зберігатися не менш 1095 днів.

Зберігати документи платник податків може «власними силами» чи скориставшись послугами посередників – архівів.

Однак, щодо «заархівованих» електронних документів, податківці наголошують на дотриманні наступних вимог:

1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;

2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;

3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

Джерело: роз’яснення ДПС у Дніпропетровській області

________________________________________

ІНШЕ

Наказом ДПС від 13.01.2022 р. № 19 викладено у новій редакції Державний реєстр РРО. Оновлений реєстр розмістили на сайті ДПС.

Уже звично він складається із розділів:

– РРО, дозволені до первинної реєстрації (98 позицій);

– РРО, первинна реєстрація яких заборонена (85 позицій;

– Перелік РРО, виключених з Держреєстру в 2016-2021 роках, експлуатація яких не дозволяється (23 позиції).

________________________________________

ДО ВІДОМА

Держстат повідомляє – індекс споживчих цін (ІСЦ) в грудні 2021 року становить 100,6%.

Враховуйте, що індексацію проводять у тому випадку, коли ІСЦ перевищив поріг індексації, який становить 103% (п. 11 Порядку № 1078).

Коефіцієнти (суми) індексації заробітної плати у 2022 році можна переглянути в довіднику.

Зважайте, що у січні 2022 року право на поточну індексацію мають право працівники, у яких востаннє посадові оклади підвищувалися у квітні 2021 року, і вона складає 86,84 грн (2481 грн х 3,5%).