ПІДСУМКИ ТИЖНЯ (ОГЛЯД ЗА 6 — 10 ГРУДНЯ 2021 Р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА

В ГУ ДПС у Тернопільській області нагадують, що до оподатковуваного доходу не включають добові витрати, понесені у зв’язку з відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році – 600 грн), в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день (пп. 170.9.1 ПКУ).

Сума добових витрат визначають для відрядження:

– у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

– до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

Водночас як допоміжний (довідковий) документ госпрозрахункові підприємства можуть керуватися нормами Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 р. № 59.

Вона передбачає, що добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовують в межах затверджених сум, зокрема:

а) за кожний день перебування у відрядженні, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, що встановлені для держави, до якої відряджено працівника;

б) якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до іноземних держав, або повертаючись з відповідної держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.

При цьому добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовують за нормами, встановленими для відряджень за кордон. Якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовують за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

При відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовують за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

1 грудня 2021 року відбулося чергове підвищення соціальних стандартів — мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

Показник прожиткового мінімуму впливає на ряд соціальних мінімумів.

В Східному міжрегіональному управлінні Мін’юсту (м. Харків) нагадали, що за вимогами ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у визначеному виконавчим документом розмірі, але не менше мінімального розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину повинен складати не менше від 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тому мінімальний розмір аліментів з 1 грудня 2021 року становить:

– 1050 грн для дітей віком до 6 років;

– 1309 грн для дітей віком від 6 до 18 років.

Мінекономіки пояснило роботодавцям алгоритм обрахунку середньої зарплати для оплати часу відрядження, якщо в розрахунковому періоді теж було відрядження.

Тут треба керуватись вимогами абз. 2 п. 4 Порядку № 100. Він передбачає, що при обчисленні середньої зарплати за останні два місяці, зокрема, не враховують виплати за час, протягом якого зберігають середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо ж у розрахунковому періоді для оплати часу відрядження є дні відрядження, які оплачені за середнім заробітком, тоді період, коли за працівником зберігалась середня зарплата, виключають із розрахункового періоду.

Тож, оскільки дні відрядження, оплачені за середнім заробітком, не враховують при обчисленні середньої зарплати за два місяці, то і суму премії, яка припадає на ці дні, також не враховують при визначенні частини премії, яку відносять до заробітку місяців розрахункового періоду.

Джерело: лист Мінекономіки від 08.11.2021 р. № 4711-06/53532-07.

________________________________________

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Порядок внесення змін до податкової звітності з ПДВ визначений розділом VI Порядку № 21, а саме:

– у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється;

– у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення;

– у графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Якщо платник податків самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, він зобов’язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку ( п. «а» абз. 4 п. 50.1 ПКУ), або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку ( п. «б» абз. 4 п. 50.1 ПКУ).

Джерело: ІПК ДПС від 29.09.2021 р. № 3628/ІПК/99-00-07-05-01-06.

________________________________________

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Наказом Мінфіну від 17.11.2021 р. № 601 було внесено зміни в частині подання аудиторського звіту та декларування значних інвестицій.

Зазначені зміни пов’язані із запровадженням необхідності подавати аудиторський звіт у складі додатків. Для цього у відповідній частині Декларації передбачили спецпозначку про обов’язок подання аудиторскього звіту.

Нагадаємо, це стосується лише тих платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом.

Як слідує з пояснень до відповідної клітинки – цю позначку необхідно буде поставити у разі подання річної декларації разом із двома основними формами (Баланс, Звіт про фінрезультати), а не лише при безпосередньому подані такого звіту разом з повним комплектом фінзвітності.

Оновлення форми Декларації з податку на прибуток дозволяють проставляти відповідні відмітки про подання її респондентами з числа інвестора із значними інвестиціями.

Нагадаємо, для таких платників передбачено особливості оподаткування прибутку, що діють до 2035 року (п. 55. підрозд. 4 розділу XX ПКУ).

Для цих же респондентів додано рядки за кодом 03 РІ (03.1 та 03.2). Вони призначені для відображення коригувань по контрольованим операціях. Аналогічних змін зазнав і Додаток ВП до рядків 26 – 29, 31 – 33, 35 Декларації.

Відповідним чином підкориговано «формулу» розрахунку підсумкового рядка 04 Декларації та Додатка ВП.

Маємо і технічні правки, пов’язані з оновленням форми – зміна нумерації виносок, «підчищення» неактуальних назв головного податкового відомства, а також осучаснення абревіатури нацстандартів бухобліку (НП(С)БО замість П(С)БО).

________________________________________

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗОСІБ

В ДПС відповіли, чи треба заповнювати юрособі рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини податкового розрахунку, у складі якого лише додаток 4ДФ, який подають за відокремлений неуповноважений підрозділ, на якому працюють наймані працівники.

Заголовна частина податкового розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу цього розрахунку, інформацію про податкового агента та платника ЄСВ, а також інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною, зокрема про додаток 4ДФ.

В такій частині є рядок 09 » Ознака платника єдиного внеску», у якому позначкою «Х» заповнюють відповідну ознаку платника податків, а саме:

– 091 – роботодавець – якщо податковий розрахунок подає юрособа або ФОП, що використовують працю найманих працівників;

– 092 – бюджетна установа;

– 093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;

– 094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю.

Якщо відокремлений підрозділ юрособи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати ЄСВ, тоді податковий розрахунок за такий підрозділ подає юрособа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Тому юрособа не заповнює рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини податкового розрахунку, у складі якого лише додаток 4ДФ, який подають за відокремлений неуповноважений підрозділ, на якому працюють наймані працівники.

________________________________________

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності), який виплачується Фондом не включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб. Про це говорить індивідуальна податкова консультація від 26.11.2021 р. № 4511/ІПК/99-00-04-03-03-06.

Варто нагадати, що згідно з пп. 4 п. 292.11 ПКУ до складу доходу ФОП-єдинника не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пп. 165.1.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, винагороди і страхові виплати, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, крім виплат пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності. Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Таким чином, допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована (виплачена) Фондом фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку, є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а Фонд є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати ПДФО та військового збору до бюджету та подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), у строки встановлені Кодексом.

________________________________________

ЗВІТНІСТЬ

В наказі Мінфіну від 12.11.2021 р. № 595 представлений переклад Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності 2021, випущеної Фондом міжнародних стандартів фінансової звітності (м. Лондон, Велика Британія).

Нагадаємо, що учасники ринку капіталу та емітенти зобов’язані подати фінзвітність до 31 грудня 2021 року до Центру збору фінзвітності. Йдеться про річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність за 2020 рік, а також проміжну фінзвітність та проміжну консолідовану фінзвітність за 2021 рік, складену на основі таксономії фінзвітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі iXBRL.

Починаючи із 14.12.2021 року діятиме наказ Мінфіну від 08.11.2021 р. № 583, який привносить зміни до форми податкової декларації з рентної плати.

Податкову декларацію з рентної плати доповнюють новим додатком, який містить розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини під час виконання угоди про розподіл продукції.

________________________________________

БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

НБУ знову підвищує облікову ставку — повідомляє прес-служба регулятора.

Цього разу показник становить 9% із 10 грудня 2021 року.

Мета таких дій – сповільнити інфляцію та досягти цільового показника у розмірі 5%.

Наступне засідання Правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 20 січня 2022 року.

Нагадаємо, востаннє НБУ збільшував облікову ставку до 8,5% із 10 вересня 2021 року.

Відслідковувати зміну облікової ставки за 1994-2021 роки можна у довіднику «Розмір облікової ставки Національного банку України». Зважайте, що її розмір використовується у деяких випадках визначення пені за порушення податкового законодавства.

До обов’язків суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, належить щоденне створення у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки, якщо проводились розрахункові операції. Цього вимагає п. 9 ст. 3 Закону про РРО.

Під розрахункової операцією розуміють приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).

Натомість внесення чи видача готівки з місця розрахунків повинні реєструватися через РРО або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Тому операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону про РРО.

З огляду на це, якщо упродовж дня розрахункові операції не проводились, але були операції «службове внесення» та «службова видача», то створювати Z-звіт в кінці робочого дня не є обов’язково.

________________________________________

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

Із 10 грудня 2021 року діють зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України. Їх привнесла постанова Правління НБУ від 03.12.2021 р. № 132.

Як повідомляє прес-служба НБУ, на виконання вимог Закону № 1368-ІХ передбачили можливість використання е-паспорта під час видачі готівки за видатковим касовим ордером окремим фізичним особам.

Також уточнили вимоги щодо забезпечення суб’єктами господарювання наявності у касах банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі, з урахуванням бонусних програм лояльності, та/або наявності пристроїв для приймання монет.

Видають готівку за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, особам, які з поважних причин не мають змоги поставити підпис власноручно. Це передбачає п. 28 розділу ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (далі – Положення № 148).

В такому разі у ВКО після П.І.Б. одержувача готівки бухгалтер зазначає П.І.Б. особи, якій довірено одержати готівку, а в разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис «За довіреністю».

Довіреність або нотаріально засвідчену копію довіреності залишають у касира і додають до ВКО або видаткової відомості.

Касир вимагає пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за ВКО або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий (п. 27 розділу ІІІ Положення № 148).

Фізична особа розписується у ВКО або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень – словами, копійок – цифрами). Одержувачі пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.

ВКО або видаткові відомості не приймають для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Джерело: повідомлення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

________________________________________

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

За бажанням жінки або осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Це право гарантоване ч. 8 ст. 179 КЗпП.

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, яка знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 56 КЗпП).

Водночас чинне законодавств не встановлює, де саме жінка чи інша зазначена особа має право працювати на умовах неповного робочого дня: на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах, чи на іншому підприємстві.

Тому жінка або інша зазначена особа може працювати і на тому самому, і на іншому підприємстві або вдома.

Якщо жінка приступає до роботи на іншому підприємстві, то відповідний трудовий договір на умовах неповного робочого часу має ознаки трудового договору про роботу за сумісництвом.

Джерело: повідомлення Управління Держпраці у Кіровоградській області.

________________________________________

ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМЦІ

В ДПС відповіли, яку відповідальність застосовують до ФОП, у т.ч. єдинників, які ведуть облік товарних запасів не за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 03.09.2021 р. № 496 (далі – Порядок № 496).

При виявленні під час перевірки суб’єкта господарювання – ФОП факту реалізації товарів, які обліковані не за формою, визначеною додатком до Порядку № 496, та/або не надання під час перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), до такого суб’єкта господарювання застосовують фінансову санкцію, передбачену ст. 20 Закону про РРО – у розмірі подвійної вартості таких товарів, за цінами реалізації, але не менше 10 НМДГ (170 грн) та адміністративна відповідальність, яка передбачена ст. 1551 КпАП.

Адже облік товарних запасів здійснюють ФОП, у т. ч. єдинники, шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), яка визначена додатком до Порядку № 496, інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Форма обліку, первинні документи на товари повинні зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

ФОП, що здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Саме так податківці відповіли на запитання «Яким чином ФОП, у тому числі платник ЄП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів?».

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Як відомо, пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 8 «Вибуття товару (продаж товарів в безготівковій формі, внутрішнє переміщення, знищення або втрата, повернення товару постачальнику, використання на власні потреби)».

Відповідно до пп. 5 п. 3 розд. II Порядку № 496 у графі 8 Форми обліку зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через РРО/ПРРО).

Вибуттям товарів для цілей Порядку № 496 вважається:

– продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО;

– внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання;

– знищення або втрата товару;

– повернення товару постачальнику;

– використання товарів на власні потреби.

Мінекономіки оприлюднило для обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сплати рекламодавцями до державного бюджету штрафів за порушення вимог Закону України «Про рекламу» щодо реклами про вакансії (прийом на роботу)».

Стаття 24-1 Закону про рекламу містить вимоги до рекламодавців – замовників реклами про вакансії (прийом на роботу) для її виробництва та/або розповсюдження. А Законом № 1750 внесено зміни до Закону про рекламу – ч. 3 ст. 24-1 викладено у новій редакції: «у разі порушення вимог цієї статті рекламодавець сплачує до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку».

Згідно з проектом постанови штраф сплачується на підставі розпорядчого документу Держпраці про накладання штрафу за порушення вимог ст. 24-1 Закону про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), прийнятого на підставі акту перевірки за результатами розгляду справи, дослідження матеріалів та вирішення питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

Рекламодавці будуть сплачувати суму штрафу в п’ятнадцятиденний термін в державний бюджет за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

У разі несплати рекламодавцем накладеного штрафу протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа Держпраці, якщо останній не був оскаржений та залишений в силі, сума штрафу стягується в судовому порядку.

Порядок сплати повинен набути чинності одночасно з Законом № 1750, тобто 08.01.2022 р.

При зміні даних щодо суб’єкта господарювання, які вказані в реєстраційному посвідченні, у т.ч. і версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, треба упродовж 5 робочих днів, які настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подати до органу ДПС за місцем реєстрації РРО:

– заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) із позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;

– реєстраційне посвідчення.

Такий порядок обумовлений п. 2 глави 3 розділу II Порядку № 547.

Реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» оформлюють та надають до органу ДПС у тому самому порядку, що й заяву про реєстрацію РРО (п. 3 глави 3 розділу II Порядку № 547).

Тож, алгоритм дій при зміні версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, який має здійснити суб’єкт господарювання, чітко визначений вимогами Порядку № 547.

Водночас Законом № 265 не передбачено відповідальності до суб’єктів господарювання за неподання (несвоєчасне подання) реєстраційної заяви за формою № 1-РРО із позначкою «Перереєстрація» у разі заміни версії внутрішнього програмного забезпечення РРО.

Судові позови про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу щодо невакцинованих працівників закладів освіти, схоже, наберуть масовий характер.

Поштовх цьому може надати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області.

6 грудня 2021 року відбулося судове засідання у справі за позовом вчительки до спеціалізованої загальноосвітньої школи.

Отже, суд ухвалив:

– позовні вимоги позивача спеціалізованої загальноосвітньої школи про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу задовольнити частково;

– скасувати Наказ № 114-К «Про відсторонення від роботи працівників школи» від 05.11.2021 року в частині відсторонення від роботи позивача, вчителя англійської мови.

В решті позову відмовити. Вчителька вважала, що наказ про відсторонення незаконний, оскільки порушує її право на працю.

Рішення суду не набрало законної сили і може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення з’явиться 9 грудня 2021 року.

І якщо переглянути судові рішення, то це не єдиний позов до суду із аналогічними вимогами оскаржити відсторонення від роботи невакцинованого працівника.

Для прикладу – ухвали Радивилівського районного суду Рівненської області від 03.12.2021 р. у справі № 568/1782/21; Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.12.2021 р. у справі № 750/13719/21; Ратнівського районного суду Волинської області від 02.12.2021 р. у справі № 166/1347/21.

Всі ці позовні заяви суди прийняли би до розгляду, якби не один нюанс.

Відповідно до вимог позовних заяв працівники оспорюють наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, але позивачі не звільнені з роботи, а лише відсторонені.

За відсутності наказу про звільнення – відсторонення від виконання посадових обов’язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – не є стягненням зарплати.

Отже, оскільки предметом цих позову виступає оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання ним своїх трудових обов’язків, а не звільненням із займаної роботи, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, тому доводи позивача щодо наявності пільг при зверненні до суду із зазначеним у позовній заяві вимогами з підстав, наведених у позові, судом не приймаються.

Тому суди пропонують для початку сплатити судовий збір у встановленому розмірі та подати до суду відповідні підтверджуючі документи.

Як мінімум, позивачі повинні сплатити судовий збір за немайнову вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи у сумі 908,00 грн.

Інше рішення – ухвала Новоград-Волинського міськрайонного суду від 01.12.2021 р. у справі № 285/5822/21 – вказує, що у справі № 640/29053/21 Окружним адмінсудом міста м. Києва відкрито провадження за позовом до МОЗ про визнання протиправним та нечинним наказу № 2153. І рішення суду у даній справі не набрало законної сили. Відтак, встановлена об’єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі № 640/29053/21.

Тому суперечки із відстороненням від роботи невакцинованих працівників можуть «зависнути» до моменту оголошення Окружним адмінсудом міста м. Києва рішення про законність наказу № 2153.

 

інші Послуги

Консалтингові послуги

Консалтингові послуги — це послуги з консультування представників бізнесу в широкому спектрі питань. Такі послуги можуть зачіпати бухгалтерські, юридичні та організаційні аспекти діяльності підприємства. В даний час консалтингові послуги стали невід’ємним елементом комунікації.

Консультації з питань податкового законодавства

Протягом багатьох років ми успішно працюємо в сфері надання консалтингових послуг з бухгалтерського обліку, оподаткування, фінансового менеджменту, управлінського обліку та права. Ми будуємо відносини з Клієнтами на основі швидкого і ефективного реагування на їхні потреби. Індивідуальний підхід, високий професіоналізм наших послуг дозволяє нам досягти точного розуміння структури бізнесу наших Клієнтів і знаходити найкращі шляхи вирішення їх реальних і потенційних проблем.

Бухгалтерський аутсорсинг

Навряд чи будь-яка інша сфера діяльності дає більш повне уявлення про справи компанії, ніж бухгалтерія. Обсяг замовлень, рівень доходу, фінансове становище — це тільки найочевидніші пункти. При веденні бухгалтерського обліку мова йде про конфіденційних даних, які безпосередньо нададуть відомості про актуальні внутрішніх і зовнішніх операціях компанії. Відповідно, бухгалтерія — це перш за все питання довіри. З одного боку, мова йде про довіру до компетенції, сумлінності та дотримання правових норм, з іншого боку — про лояльність і дотримання таємності відповідальними бухгалтерами. Вибираючи аутсорсинг, ви вибираєте компетентних фахівців, які зможуть грамотно і відповідально вести бухгалтерський облік в установленому порядку.

Підготовка звіту до публічного розміщення акцій

В сучасних умовах фінансування підприємства знаходяться в незадовільному стані через нестачу власних засобів для самофінансування, відсутність достатньої державної фінансової підтримки, високу вартість і ризикованість інновацій, довгостроковий характер окупності інноваційних проектів. Для подальшого успішного розвитку компаніям необхідно вирішити два завдання: перше — оптимізувати джерела фінансування для розвитку нових проектів; друге — навчитися відбирати такі інноваційні проекти, які можуть в умовах кризи принести реальну віддачу.

Аудит

Для чого потрібен аудит, для чого потрібен аудит бухгалтеру, для чого потрібен аудит директору і власнику. Спектр наших послуг

Аналіз фінансово-господарської діяльності

Інформаційною основою аналізу фінансово-господарської діяльності організації є економічне читання фінансової звітності. Метою економічного читання є отримання попередньої інформації про фінансовий стан організації на основі даних бухгалтерської (фінансової) звітності, виявлення основних ризиків з метою оцінки їх впливу на платоспроможність і кредитоспроможність організації.