Праця і заробітна плата

Відповідно до статті 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст. 33 КЗпП та в інших випадках, передбачених законодавством. Про це нагадує Управління Держпраці у Миколаївській області.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

Відповідно до ст. 33 КЗпП тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

Працівники часто використовують у відрядженнях або у розрахунках за товари (послуги) для потреб підприємств корпоративні електронні платіжні засоби (далі – корпоративна картка).

Тому періодично виникають питання до ДПС при використанні корпоративних карток, зокрема:

1) чи повинні операції з застосуванням корпоративної картки оформлюватись прибутковими та видатковими ордерами та веденням касової книги (оприбутковуватись в касі)?;

2) чи треба операції з застосуванням корпоративної картки відображатись в оборотно-сальдовій відомості (рахунок 30)?

Податківці відсилають до п. 20 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148, за яким фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративної картки або особистої картки, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії установи/підприємства:

– звіт про використання готівки разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України;

– документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала) разом з невитраченим залишком готівки.

Тож, підзвітна особа, яка використовує корпоративну картку, не одержує за її допомогою готівкових коштів. Якщо ж касові операції не супроводжуються прийманням або видачою готівки в/з каси підприємства, то вони не підлягають оформленню прибутковими та видатковими касовими ордерами, та не повинні відображатись в касовій книзі.

З цієї ж причини операції, проведенні у безготівковій формі з використанням корпоративної картки, не потребують відображення в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 30 (субрахунку 301).

Джерело: ІПК ДПС від 03.08.2021 р. № 2933/ІПК/99-00-07-05-01-06.

________________________________________

Податок на додану вартість

Показники податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією – невтомно кажуть податківці.

Водночас, якщо розбіжність на 0,01 чи 0,02 грн між вартістю послуги з урахуванням ПДВ та сумою попередньої оплати (авансу) виникла за рахунок арифметичних заокруглень, то така розбіжність не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту на підставі такої податкової накладної. Звісно, за умови дотримання інших правил, визначених для формування податкового кредиту.

Нагадаємо, раніше консультанти податкового відомства розглянули питання щодо того, яким чином заповнюється графа 11 розд. Б податкової накладної / графа 14 розд. Б розрахунку коригування до податкової накладної, у разі якщо при їх розрахунку числове значення суми ПДВ не співпадає з визначеною сумою ПДВ у документах первинного обліку за рахунок округлення.

Так, графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I – XI розділу А податкової накладної.

На сьогодні ДПС реалізовано можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, в графах 7 та 11 (графи 14 розрахунку коригування) яких зазначено ціну постачання одиниці товару/послуги та суми ПДВ відповідно з більше ніж двома знаками після коми.

Таким чином, обрахунок суми ПДВ у податковій накладній / розрахунку коригування здійснюється з урахуванням вимог ПКУ та з можливістю зазначення в показниках, які беруть участь у обрахунку суми ПДВ, належної кількості знаків після коми, що забезпечує можливість точного визначення суми ПДВ у податковій накладній (графа 11) / розрахунку коригування (графа 14).

При цьому дані податкового обліку платника податку повинні відповідати даним первинного (бухгалтерського) обліку.

Джерело: ІПК ДПСУ від 24.06.2021 р. № 2520/ІПК/99-00-21-03-02-06.

У черговій консультації ДПС повідомила: якщо відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, платник податку – постачальник може зменшити податкові зобов’язання лише після реєстрації покупцем в ЄРПН відповідного розрахунку коригування.

У разі зупинення реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування постачальник може зменшити податкові зобов’язання на суму ПДВ, зазначену у ньому, після припинення процедури такого зупинення:

– у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено;

– у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

Слід зазначити, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (п. 25 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

У випадку виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН з метою правильного обрахунку показника перевищення платнику податку необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, згідно з п. 50.1 ПКУ.

Відповідно до норм чинного законодавства ( ст. 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Джерело: ІПК ДПСУ від 17.06.2021 р. № 2475/ІПК/99-00-21-03-02-06

Платники ПДВ періодично мають ситуацію, коли реєстрацію постачальником в ЄРПН податкової накладної, яка була складена на покупця – платника ПДВ за операцією з постачання йому товарів/послуг, зупиняють.

В такому випадку інколи доводиться постачальнику звертатись з позовом до суду аби розблокувати ПН. У випадку позитивного судового рішення, яке набрало законної сили, ним зобов’язують ДПС зареєструвати таку ПН.

Коментуючи таку ситуацію, податківці вказують, що ПН та/або РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про їх реєстрацію (у разі надходження до ДПС відповідного рішення) з огляду на вимоги п. 19 Порядку № 1246.

Дата внесення відомостей до ЄРПН – день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (п. 20 Порядку № 1246).

У випадку набрання законної сили рішенням суду, згідно з яким ДПС зобов’язано зареєструвати ПН, в реєстрації якої платнику (постачальнику) було відмовлено, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій ПН, після її реєстрації в ЄРПН:

– у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої ПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 1095 календарних днів з дати складання такої ПН;

– у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати її складання.

Водночас на сьогодні ПКУ не передбачено виключень щодо термінів формування податкового кредиту за ПН, які реєструються в ЄРПН згідно з рішенням суду.

Джерело: ІПК ДПС від 31.08.2021 р. № 3189/ІПК/99-00-21-03-02-06.

 

У податковому відомстві зауважили, що перевірки, у тому числі чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податків такої податкової накладної проводяться в автоматизованому режимі на підставі даних ЄДРПОУ та іншої наявної у ДПС інформації.

Судячи з такої відповіді контролери натякають – якщо вчасно зроблено оновлення у держресєтратора щодо нового директора, то він зможе зареєструвати ПН, виписані його попередником.

Нагадаємо, раніше консультанти податкового відомства розглянули питання щодо того, чи має право покупець на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної, якщо кваліфікований електронний підпис, що накладається на таку податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, власне ім’я та прізвище особи, яка її склала, належать різним особам.

Тоді вони зауважили – враховуючи те, що законодавством не передбачено накладення на податкову накладну будь-яких інших підписів, окрім підписів платника або уповноваженої ним особи, то реквізит «Посадова (уповноважена) особа/фізична особа (законний представник) – Власне ім’я та ПРІЗВИЩЕ)» повинен заповнюватись відповідно до власного ім’я та прізвища особи, яка здійснює накладення на податкову накладну свого електронного підпису – констатують контролери.

При цьому невідповідність електронного підпису, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, власного ім’я та прізвища особи, яка склала податкову накладну, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

Джерело: ІПК ДПС від 16.06.2021 р. № 2452/ІПК/99-00-12-02-05-06.

________________________________________

Податок на прибуток

Платник податків, доходи якого не перевищували 40 млн грн, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розд. III ПКУ, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату на другий, третій рік в безперервній сукупності років, в кожному з яких розмір доходу не перевищує 40 млн гривень – нагадують податківці.

Тож платник має право один раз в будь-якому році безперервної сукупності років, в кожному з яких розмір доходу не перевищує 40 млн грн, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.

Якщо у звітному році платник з доходом до сорока мільйонів гривень прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) він має зафіксувати таке рішення в декларації, проставивши відповідну позначку у полі «Наявність рішення», а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» вказати номер та дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.

Якщо у наступних звітних періодах такий платник використовує право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, то у Деклараціях також проставляється відповідна позначка із зазначенням інформації щодо номера та дати розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення, в декларації за перший рік в такій безперервній сукупності років.

Якщо за підсумками 2020 року платник не використав своє право на незастосування податкових різниць, то у 2021 році такий платник визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у загальному порядку шляхом коригування фінрезультату.

Водночас, у разі дотримання 40 мільйонної межі доходів за підсумками 2021 року платник може задекларувати в річній декларації за 2021 рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату та відповідно не здійснювати коригування за звітний (податковий) 2021 рік.

Джерело: ІПК ДПСУ від 14.07.2021 р. № 2750/ІПК/99-00-21-02-02-06

________________________________________

Єдиний податок

Якщо підприємство самостійно утримує належну йому винагороду за надані послуги, виконані роботи за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, з отриманих від покупців коштів – це не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної) операції.

Отже, у такому разі юрособа не порушує вимог перебування на єдиному податку в частині форм розрахунків.

Сума ж винагороди такого посередника за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами включаються ним для цілей оподаткування єдиним податком до складу доходу та податкової декларації у кварталі, в якому відбулось їх надходження на розрахунковий рахунок підприємства.

Джерело: ІПК ДПСУ від 06.08.2021 р. № 2983/ІПК/99-00-18-04-03-06.

________________________________________

Акцизний податок

Уявімо ситуацію: підприємство надає послуги із зберігання пального та здійснює його відпуск в паливні баки транспортних засобів особи, відповідно до укладених договорів на відповідальне зберігання без проведення розрахункових операцій між сторонами. Податківці дають наступну оцінку.

Якщо пальне відпускається за договором відповідального зберігання без проведення розрахункових операцій у розумінні Закону № 265 через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, то такі колонки є лише засобами вимірювання пального, а отже отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним не потрібно.

Однак у разі такого відпуску пального через колонки по талонам, скретч-карткам, смарт-карткам така операція буде вважатися розрахунковою. Для здійснення таких операцій суб’єкт господарювання має встановити реєстратор розрахункових операцій. Така діяльність буде підпадати під визначення роздрібної торгівлі пальним та вимагає отримання ліцензії на цей вид діяльності.

Операції із повернення із відповідального зберігання пального не з місця роздрібної торгівлі пальним за договором відповідального зберігання без проведення розрахункових операцій є реалізацією пального.

У цьому випадку необхідно складати акцизні накладні на операції з відпуску. У разі забезпечення безперервного постачання пального у розумінні п. 231.3 ПКУ може бути складена зведена акцизна накладна на операції з такого відпуску.

Джерело: ІПК ДПСУ від 22.06.2021 р. № 2506/ІПК/99-00-09-03-02-06

________________________________________

Звітність

ДПС пояснила, як діяти, коли не подали окремий податковий розрахунок (далі – Розрахунок) за відокремлений неуповноважений підрозділ, а зазначили інформацію по працівниках такого підрозділу в Розрахунку за юрособу, при цьому граничний строк подання Розрахунку ще не настав.

Розрахунок за не уповноважений відокремлений підрозділ подає юрособа до контролюючого органу за основним місцем обліку (пп. «б» п. 176.5 ПКУ; п. 3 розділу II Порядку № 4).

Дані про відокремлений підрозділ (повне його найменування), якщо Розрахунок подає юрособа за відокремлений підрозділ, зазначають у рядку 033 (п. 1 розділу III Порядку № 4).

При необхідності скоригувати показники Розрахунку з типом «Звітний» до закінчення строку його подання, заповнюють Розрахунок з типом «Звітний новий».

Тож, якщо юрособа не подала окремий Розрахунок за відокремлений неуповноважений підрозділ, а зазначила інформацію по працівниках такого підрозділу в додатку 4ДФ до Розрахунку за юрособу, якщо граничний строк подання Розрахунку ще не настав, то необхідно:

– подати Розрахунок з типом «Звітний новий» за юрособу, сформований на підставі інформації з раніше поданого Розрахунку з типом «Звітний», в додатку 4ДФ якого провести коригування. Для цього виключити помилкові рядки з інформацією по працівниках відокремленого неуповноваженого підрозділу. Тобто, треба повторити всі графи таких рядків і у графі 10 указати «1» – на виключення рядків;

– подати за основним місцем обліку юрособи Розрахунок з типом форми «Звітний» за відокремлений неуповноважений підрозділ.

________________________________________

Банківська діяльність

НБУ знову підвищує облікову ставку – повідомляє прес-служба регулятора.

Цього разу показник складатиме 8,5% із 10 вересня 2021 року.

Мета таких дій – сповільнити інфляцію та досягти цільового показника у розмірі 5%. Адже впродовж останніх місяців інфляція перевищує 10%.

Наступне засідання Правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 21 жовтня 2021 року.

Нагадаємо, востаннє НБУ збільшував облікову ставку до 8% із 23 липня.

Відслідковувати зміну облікової ставки за 1994-2021 роки можна у довіднику «Розмір облікової ставки Національного банку України». Зважайте, що її розмір використовується у деяких випадках визначення пені за порушення податкового законодавства.

________________________________________

Готівкові розрахунки

Закон про РРО передбачає надавати клієнту розрахунковий документ встановленої форми та змісту, який може бути створений в паперовій та/або електронній формі.

Проте, якщо керуватися ст. 3 Закону про РРО, то фіскальний чек можна відтворити в електронній формі, у т. ч., але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Чи доступні інші способи надати клієнту можливість завантажити електронний фіскальний чек?

Підприємство спитало у податківців, чи можна надавати клієнту не розрахунковий документ встановленої форми та змісту, а спеціальний ідентифікатор, за допомогою якого клієнт зможе завантажити належний йому розрахунковий документ за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи підприємства, яка включає в себе його офіційний сайт, особистий кабінет клієнта.

ДПС проти такого варіанту. Податкова служба уважає, що припущення підприємства про наявність варіативності та невичерпності способів надання розрахункового документу встановленої форми та змісту, стосується лише електронних розрахункових документів встановленої форми та змісту і способів його відтворення (візуалізації) на дисплеях РРО, пристроїв на яких встановлені програмні РРО, надання можливості надсилати його на адресу електронної пошти або абонентський номер, наданий таким клієнтом.

Однак підприємство планує надавати (надсилати) клієнту не електронний розрахунковий документ встановленої форми та змісту, а спеціальний ідентифікатор, для можливості завантаження такого документу через Інтернет-сайт підприємства.

Такий спосіб – пряме порушенням вимоги щодо надання саме розрахункового документа встановленої форми та змісту споживачу, яка встановлена п. 2 ст. 3 Закону про РРО.

Джерело: ІПК ДПСУ від 31.08.2021 р. № 3164/ІПК/99-00-07-05-01-06.

До ДПС надійшов запит від платника податку з приводу пояснення ситуації, коли сформований програмним РРО чек друкується за допомогою «апаратного» РРО. В такому надрукованому документі після напису «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» відображають інформацію щодо апаратного РРО, яким роздруковано сформований програмним РРО документ, а саме: заводський і фіскальний номери «апаратного» РРО, дата та час і напис «СЛУЖБОВИЙ ЧЕК».

Тож, чи буде вказаний чек розрахунковим документом, який відповідає вимогам Положення № 13?

Податківці вказують, що у наведеному прикладі друкувальний пристрій «апаратного» РРО виконує не властиву йому функцію друкування документу, сформованого стороннім пристроєм.

Виходить, що «апаратний» РРО не створює фіскальний касовий чек на товари (послуги), а отримує команду на друк документу, що створений стороннім пристроєм, тобто керується таким пристроєм.

Тобто, апаратний РРО використовує платник податку не за своїм прямим призначенням – реєстрації розрахункових операцій, а лише, як друкувальний пристрій, за умови, якщо являється зареєстрованим та фіскалізованим РРО.

Така робота «апаратного» РРО зі стороннім для нього пристроєм не передбачена конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника РРО і версією його внутрішнього програмного забезпечення, які проходили процедуру розгляду та включення до Держреєстру РРО.

Тому документ, який сформовано на програмному РРО та надруковано друкувальним пристроєм «апаратного» РРО, не буде відповідати вимогам Положення № 13.

До того ж в ДПС додають, що на фіскальному касовому чеку на товари (послуги) не передбачено наявність напису «СЛУЖБОВИЙ ЧЕК».

Джерело: ІПК ДПС від 18.08.2021 р. № 3042/ІПК/99-00-07-05-01-06.

Наказ Мінфіну від 08.06.2021 р. № 329 (далі – Наказ № 329) передбачає, що до 1 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, які створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО до 01.07.2021 року.

Також до 1 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) аби мати можливість виконувати всі вимоги до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу № 329.

Тому до 1 жовтня 2021 року РРО повинні доопрацювати їх виробники (постачальники) для можливості відображати у касових чеках значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої – нагадали в ГУ ДПС у Полтавській області.

Додатково враховуйте, що Наказом № 329 форму фіскального чеку на товари (послуги) виклали у новій редакції.

ДПС пояснила, що норми законодавства, що передбачають програмування штрихового коду товару у фіскальному касовому чеку, носять рекомендаційний характер для товарів, які не є підакцизними.

Тобто суб’єкт господарювання за бажанням може запрограмувати до фіскальної пам’яті РРО та/або програмного РРО разом з обов’язковими реквізитами розрахункового документу, штриховий код товару.

Нагадаємо, що п. 2 розд. II Положення № 13 визначено: фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13 має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8 фіскального касового чека).

Обов’язковому маркуванню штриховими кодами GS1 підлягають, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби, лікарські засоби та інші товари, маркування яких штриховими кодами передбачено законодавством України (п. 5 Положення про штрихове кодування товарів, що затверджене наказом Мінекономіки від 20.08.2002 р. № 255).

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

Головне управління ДПС у Закарпатській області інформує, що якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то ЄСВ не нараховується.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або за цивільно-правовими договорами.

Статтею 65 ГКУ визначено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП, то йому повинна бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути меншим за мінімальний, установлений законодавством.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що базою нарахування єдиного внеску є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах. Не є базою нарахування єдиного внеску сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці. Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією № 5. Відповідно до пп. 2.3.3 п. 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31) входить до фонду додаткової заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5 матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам підприємства у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Крім того, зазначена вище допомога належить до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок (п. 14 розділу ІІ Переліку № 1170).

Суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці та не підлягають нарахуванню єдиного внеску (п. 3.32 розділу 3 Інструкції № 5).

Роботодавцям треба враховувати, що е-лікарняний стає доступним щодо новоприйнятого працівника лише після того як відомості про таку застраховану особи з’являться в реєстрі застрахованих осіб. А цього не буде без подання відповідної звітності роботодавцем.

Тож, логічно, що роботодавці цікавляться:

1) чи можна буде переглянути на порталі ПФУ відомості за е-лікарняним працівника, за якого об’єднана звітність з відомостями про прийняття на роботу та відомості про нарахуванні зарплати не були ще подані? Чи згодом з’явиться така можливість, якщо подати «довідкову» об’єднану звітність?

2) як бути в майбутньому із оплатою е-лікарняного у випадку із тимчасовою непрацездатності у зв’язку із вагітністю та пологами, адже роботодавець не зможе побачити відображення е-лікарняного на порталі ПФУ, який повинен братися до оплати із дня його відкриття? А у разі неможливості оплати е-лікарняного не буде показано нарахування допомоги по вагітності та пологах у квартальній об’єднаній звітності.

Ці питання були адресовані ПФУ, чіткі відповіді на які, звісно, не отримано.

В ПФУ вказують, що на наразі спільно із Мінсоцполітики, ДПС, МОЗ опрацьовуються зміни до Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 328, зокрема, в частині формування е-лікарняного за інформацією повідомлення про прийняття працівника на роботу. Про це йдеться у листі ПФУ від 07.09.2021 р. № 26471-25682/О-05/8-2800/21.

Також зверніть увагу, що повноцінний запуск е-лікарняних перенесли на 1 жовтня. До цієї ж дати е-лікарняні стають готовими до оплати лише через 5 днів після закриття.

Користуйтеся у роботі матеріалом «Електронні лікарняні: особливості підтвердження тимчасової непрацездатності».

________________________________________

Приватні підприємці

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що ФОП, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.

Водночас, у разі якщо такі особи отримують соціальну допомогу по інвалідності від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.

На сьогодні ПФУ щомісяця надає ДПС інформацію щодо фізичних осіб про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

________________________________________

Сільське господарство

За загальним правилом, ставка ПДВ у розмірі 14% щодо операцій з постачання більшості видів сільськогосподарської продукції застосовується в цілому до усієї продукції, включеної до відповідної групи кодів УКТ ЗЕД, які здійснюють з 1 березня 2021 року.

У свою чергу, податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг визначаються на дату виникнення першої події (друга подія не зумовлює у платника податкових наслідків у частині оподаткування ПДВ).

Тож якщо перша подія (попередня оплата) за операцією з постачання “пільгових” видів сільськогосподарської продукції відбулася до 01.03.2021 року (до запровадження ставки податку на додану вартість 14%), то сума ПДВ, нарахована за даною операцією за ставкою 20%, перерахунку не підлягає.

Якщо перша подія із застосуванням ставки податку на додану вартість 20% (до дати запровадження ставки податку на додану вартість 14%), відбувається після 01.03.2021 року, то за даною операцією податкові зобов’язання нараховуються за ставкою 14%.

При цьому, податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної, складеної до 01.03.2021 року із застосуванням ставки 20%, перерахунку не підлягає, обов’язку донарахування додаткових податкових зобов’язань виходячи з різниці між ставками не виникає.

Докладніше читайте в статті «Нова ставка ПДВ для агробізнесу – 14%: хто, коли та як застосовує».

Джерело: ІПК ДПСУ від 23.04.2021 р. № 1705/ІПК/99-00-21-03-02-06

________________________________________

Інше

Сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10% один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Про це йдеться в листі Мінекономіки від 20.08.2021 р. № 4712-03/42338-01.

Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922 (зі змінами від 03.06.2021 р.) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Головне управління ДПС у Луганській області інформує, що відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях є порушенням вимог п. 27 розд. III Положення № 148. Відповідно до цієї норми касир вимагає пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий.

Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень – словами, копійок – цифрами). Одержувачі пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа. Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Разом з тим, у пп. 3 п. 58 розд. VI Положення № 148 визначено, що контролюючий орган під час проведення перевірки визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам. Сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Головне управління ДПС у Сумській повідомляє, що будь-які документи (податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги тощо) направляються платникам податків за місцезнаходженням або податковою адресою (п. 42.2 ПКУ), яка міститься в інформаційній базі ДПС.

У разі невідповідності адреси, за якою платник податків обліковується в контролюючому органі з фактичним місцезнаходженням, отримання поштової кореспонденції стає неможливим. Як наслідок, платники податків втрачають можливість своєчасної сплати податків та зборів, оскарження та інше. Зокрема, у разі несплати грошових зобов’язань у терміни, визначені чинним законодавством, у платника виникає податковий борг.

У випадку виникнення податкового боргу посадовими особами ДПС вживаються заходи щодо примусового стягнення боргу, а саме: опису майна в податкову заставу, стягнення коштів з банківських рахунків, направлення звернень щодо заборони виїзду за кордон тощо.

У зв’язку із зазначеним, у ДПС нагадують: платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи – підприємця (пп. 16.1.11 ПКУ).

З цією метою:

– фізичні особи – платники податків (громадяни, які не здійснюють підприємницьку діяльність) зобов’язані подати до контролюючого органу відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13);

– фізичні особи – підприємці та юридичні особи повинні внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, звернувшись до державного реєстратора.

Мінфін інформує, що спільно з ДПС завершив роботу над проектом Порядку встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки» (далі – Порядок). Сам перелік сировинних товарів затверджено Постановою № 1221.

Проект Порядку визначає, зокрема:

– пріоритетність методу порівняльної неконтрольованої ціни та особливості застосування інших методів трансфертного ціноутворення;

– підходи до функціонального аналізу, визначення бізнес-моделей, вибору сторони, що досліджується, використання зовнішніх джерел інформації;

– особливості здійснення коригувань зіставності операцій із сировинними товарами;

– вимоги щодо котирувальних цін в розрізі груп сировинних товарів (зернові, олійні культури, нафтопродукти, феросплави, металопродукція тощо).

Мінфін очікуватиме на пропозиції та коментарі до редакції Порядку від експертного та бізнес середовища до 21 вересня 2021 року.

ДПС відповідаючи на черговий запит, вказала, що передання оптових партій алкогольних напоїв дозволено за наявності приміщення для зберігання алкогольних напоїв, відомості про які внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Окремо зазначити слід, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також:

– для юросіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

– для фізосіб – підприємців – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків ( ч. 57 ст. 15 Закон № 481).

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням ( ч. 58 ст. 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Джерело: ІПК ДПС від 14.07.2021 р. № 2756/ІПК/99-00-09-03-02-06.

________________________________________

До відома

Держстат констатує, що інфляція у серпні 2021 року порівняно з липнем 2021 року знизилася на 0,2%, а з початку року зросла на 6,2%.

Тож у серпні 2021 року ІСЦ складає 99,8%.

Індекси споживчих цін наростаючим підсумком за період 2001 – 2021 років переглядайте у довіднику.

Використовуйте довідкову інформацію із системиLIGA360: Бухгалтер у щоденній роботі. Більше переваг дізнайтеся за посиланням.

В серпні знизилися на 0,7% ціни на продукти харчування та безалкогольні напої. Найбільше (на 18,3% та 5,0%) подешевшали овочі та фрукти. На 1,0-0,2% знизилися ціни на соняшникову олію, макаронні вироби, рис, сири. Водночас на 18,0% подорожчали яйця, на 3,6-0,3% зросли ціни на цукор, м’ясо та м’ясопродукти, молоко, сметану, хліб, масло, кисломолочну продукцію, рибу та продукти з риби.

Одяг і взуття подешевшали на 3,0%, у т.ч. взуття – на 3,7%, одяг – на 2,5%.

На 0,6% відбулося зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива, в основному за рахунок підвищення цін на утримання та ремонт житла на 2,3%, природний газ – на 2,1%, каналізацію – на 0,9%, водопостачання – на 0,7%.

Ціни на транспорт зросли на 0,8% в першу чергу за рахунок подорожчання транспортних послуг на 1,9%, палива та мастил – на 1,6%.