Підсумки тижня (огляд за 5 — 7 травня 2021 р.)

Праця і заробітна плата

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» № 1401-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 15 квітня 2021 року.

Документ покликаний забезпечити рівні можливості для чоловіка й жінки у питанні поєднання роботи із сімейними обов’язками. Зокрема, усуваються законодавчі прогалини, що обмежують право батька на відпустку для догляду за дитиною.

Раніше така відпустка батькові дитини, бабусі, дідусю чи іншим родичам, які фактично доглядають за малюком, надавалася на підставі довідки з місця роботи або навчання матері про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну її декрету. Таким чином, закріпився дискримінаційний підхід, за яким право батька чи інших родичів на відпустку для догляду за дитиною було похідним від права матері, тобто лише мати могла делегувати право на декрет іншим. Через це у випадках, коли мати дитини є, наприклад, самозайнятою особою або ФОПом, батько теж не міг скористатися відпусткою для догляду за дитиною.

Закон запроваджує новий вид відпустки – одноразова відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується коштом роботодавця. Така відпустка надаватиметься комусь одному: чоловіку, дружина якого народила дитину; батькові дитини, якщо він не одружений з матір’ю дитини, але проживає спільно; бабусі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за нею.

Законом також визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків.

Також встановлено право працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку.

В Управлінні Держпраці у Рівненській області пояснили, як оплатити листок непрацездатності при звільненні працівника.

Якщо захворювання працівника, який звільняється за згодою сторін, сталося напередодні звільнення, то у роботодавця немає можливості провести з ним остаточний розрахунок. Проте цей факт не позбавляє працівника права на оплату листка непрацездатності.

У ситуації, коли працівник у день звільнення не працював, остаточні суми розрахунку з ним виплачують не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).

Водночас право на оплату лікарняних виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи час випробування та день звільнення.

Звільненому працівнику треба надати листок непрацездатності. У такому випадку оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності працівнику нарахують і виплатять не в день звільнення, а пізніше.

Допомогу за кошти Фонду соцстраху виплатять після надходження на окремий рахунок суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку. Підприємство після надходження коштів виплачує їх звільненому працівнику.

Тож виплата лікарняних після дати звільнення працівника не порушує вимог ст. 116 КЗпП, але виплачують нараховані лікарняні за кошти підприємства в найближчий день для виплати зарплати, а допомогу з Фонду соцстраху – після надходження грошей на рахунок.

В Управлінні Держпраці у Кіровоградській області нагадали роботодавцям про тривалість щорічної відпустки особам з інвалідністю.

Особам з інвалідністю I і II груп надають щорічну основну відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 календарних днів (ч. 7 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР).

Треба зважати на те, якщо працівник працює на підприємстві, наприклад, з 2007 року та надав роботодавцеві довідку МСЕК у 2015 році, де зазначено, що йому встановлена інвалідність IIІ групи з 2000 року (інформацію про інвалідність можна було визначити відповідно до запису у трудовій книжці про призначення пенсії по інвалідності), то працівнику гарантовано 26 календарних днів щорічної відпустки з дня укладення трудового договору. Не мають значення обставини, за яких бухгалтерія (відділ кадрів) підприємства не мала документа (довідку МСЕК), що підтверджує інвалідність працівника (лист Мінсоцполітики України від 29.12.2015 р. № 774/13/116-15).

Також особи з інвалідність можуть розраховувати на можливість взяти щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи. Таким особам щорічні відпустки за бажанням надають в зручний для них час.

Якщо особа з інвалідністю є учасником бойових дій, то може розраховувати на додаткову відпустку із збереженням зарплати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Особам з інвалідністю I та II груп в обов’язкову порядку за їх бажанням надають відпустку без збереження зарплати тривалістю 60 календарних днів щорічно, а особам з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

________________________________________

Податок на додану вартість

Платником ПДВ – орендарем було укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендар може за свій рахунок здійснювати поліпшення орендованого майна. Після закінчення строку дії такого договору на оренду того ж самого приміщення і на тих самих умовах був укладений новий договір оренди з тим самим орендодавцем. Відповідно до умов договору оренди приміщення передається за актом приймання-передачі, за яким капітальні поліпшення об’єкта оренди, здійснені орендарем, орендодавцю не передаються. Приміщення разом з капітальними поліпшеннями використовуються орендарем для здійснення господарської діяльності за новим договором оренди. Із цим питанням спробували розібратися у податковому відомстві.

Отже, на думку контролерів, при передачі орендарем орендодавцю поліпшень об’єкта оренди на дату, визначену відповідно до п. 187.1 ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

База оподаткування ПДВ за такою операцією визначається згідно з п. 188.1 ПКУ виходячи з договірної вартості постачання поліпшень, яка не повинна бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).

У випадку ж, що розглядається, після закінчення дії договору оренди нерухомого майна капітальні поліпшення об’єкту оренди, здійснені орендарем, орендодавцю не передаються, поліпшення нежитлового приміщення залишаються у користуванні орендаря та у подальшому використовуватимуться за новим договором оренди.

Оскільки згідно з умовами договору оренди операції з передачі орендарем таких поліпшень орендодавцю не відбулися, та окремі додаткові угоди на операції з передачі не складалися, то підстав для нарахування орендарем в описаній ситуації податкових зобов’язань з ПДВ не виникає.

Джерело: ІПК ДПСУ від 24.03.2021 р. № 1175/ІПК/99-00-21-03-02-06

ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

  • для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • для ПН/РК до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
  • для зведених ПН/РК до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
  • для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 3 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

________________________________________

Єдиний податок

ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ для ФОП – єдинників ЄСВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Останній визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка ЄСВ, що дорівнює 22% бази нарахування.

ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 19 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Право на звільнення від сплати ЄСВ за себе мають, зокрема ФОП – єдинники за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (ча. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ).

Таким чином, ФОП – єдинники сплачують ЄСВ за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні. Виключенням є ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Варто додати, що це роз’яснення податківців не враховує «карантинне» звільнення від сплати ЄСВ у періоди з грудня 2020 року по травень 2021 року включно єдинників першої групи. Також сплати ЄСВ уникне той ФОП, який паралельно є найманим працівником за трудовим договором і за якого його роботодавець сплатив ЄСВ не менше мінімального внеску.

У травні закінчуються преференції для платників єдиного податку першої групи: єдиний внесок та єдиний податок «спрощенці» першої групи можуть не сплачувати за грудень 2020 року та з січня по травень (включно) 2021 року. І важливо, що законом чітко визначено, що ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника першої групи. Отже, вперше такі ФОП сплачуватимуть єдиний податок у червні 2021 року, а єдиний внесок – у липні 2021 року. Про це нагадало Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Як відомо, Законом № 1072 платники єдиного податку першої групи тимчасово звільнені:

– від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 52-9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);

– від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄСВ, у такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску.

Крім того, для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Відповідно до пп. 291.5.2 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку І – ІІІ груп фізособи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту. Про це нагадує Головне управління ДПС у Тернопільській області.

Згідно з підпунктами 1 та 3 п. 1 ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудит фінансової звітності – аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Ну а аудиторська діяльність – це незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг.

Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

З цього податківці роблять висновок: враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю сутністю є різними видами діяльності, то фізособи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги, мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платниками єдиного податку.

________________________________________

Звітність

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Загальні правила коригування Податкового розрахунку

Коригування поданого і прийнятого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) проводиться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період. На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.

Податковий розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.

Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.

Коригування додатку 4ДФ

Коригування показників додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку проводиться таким чином. У розділі I:

– для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації – потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» – на виключення рядка;

– для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» – на введення рядка;

– для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу 2 цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу 3 цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

У розділі II додатка 4ДФ:

– у рядку «Оподаткування процентів» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

– у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

– у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.

Коригування показників Розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розділі I графи 5а, 5 не заповнюють. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Податківці видали позитивну податкову консультацію для тих платників податків, котрим довелося подавати уточнюючу декларацію у 2021 році при уточненні показників 2020 року, коли діє «карантинний» мораторій на штрафи та пеню за податкові правопорушення.

Ситуація полягала в тому, що ТОВ у лютому 2021 року подало уточнюючу декларацію з податку на прибуток за півріччя 2020 року та декларацію з податку на прибуток за 2020 рік з додатком ВП за 9 місяців 2020 року, в яких нарахувало штрафні санкції на занижене податкове зобов’язання.

Нагадаємо, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у раніше поданій ним податковій декларації, тоді він повинен надіслати уточнюючий розрахунок за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ).

Коли самостійно платником податків виявлено факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, тоді треба:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, яку подають за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

При самостійному виправленні помилок збільшення (зменшення) податкового зобов’язання відображають у рядках 26, 27, 31 декларації з податку на прибуток. При цьому в уточнюючій декларації або додатку ВП до звітної декларації, в залежності від обраного способу виправлення помилок, показують вірні показники, а в рядках збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду декларації – суми помилки з відповідним знаком, допущеної у рядках 26, 27, 31 декларації. Виправлення сум штрафних санкцій та пені в декларації не передбачено.

Проте упродовж періоду протидії COVID-19 і по останній календарний день місяця (включно), в якому буде завершена дія карантину, штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ПКУ, та пеню не застосовують. Стосується це і штрафів за самостійно виправлені помилки, допущені у декларації з податку на прибуток.

Джерело: ІПК ДПС від 26.04.2021 р. № 1721/ІПК/99-00-18-04-01-06.

До 11 мая продолжается компания по приему ГНС квартальной объединенной отчетности, в которой показывают начисление НДФЛ, военного сбора и ЕСВ.

Новая форма объединенной отчетности введена с 01.01.2021 года и в настоящее время подается впервые. До 2021 года работодатели отчитывались о начисленном ЕСВ на зарплату работников ежемесячно и отчеты по ЕСВ подавались до 20 числа, следующего за отчетным периодом. Поэтому ПФУ получал данные о начисленных суммах зарплаты и ЕСВ ежемесячно.

На эти моменты обращает внимание ПФУ, объясняя ситуацию с изменениями сроков обнародования информации относительно показателя средней зарплаты (дохода) в Украине, которую учитывают для исчисления пенсии.

Расчет показателей средней зарплаты (дохода) в Украине, с которой уплачены страховые взносы и которую учитывают для исчисления пенсии, осуществляет ПФУ по информации ГНС предоставленной в порядке межведомственного обмена. К указанной информации, в частности, относятся данные отчетности страхователей о зарплате (доходе), на которую начисляется ЕСВ, и среднеучетной численности штатных работников.

Поэтому, начиная с января 2021 года показатели средней зарплаты будет рассчитан после получения соответствующих данных от ГНС.

После проведения расчета показатели средней зарплаты будет размещены на информационной странице вебпортала ПФУ.

Однако надо учитывать, что ГНС будет получать эти данные до 11 мая, пока продолжаются сроки представления объединенной отчетности.

Неудивительно, что ПФУ предлагает подавать ежемесячно объединенную отчетность по НДФЛ и ЕСВ.

________________________________________

Приватні підприємці

Дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу ФОП, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності. Про це повідомляє ГУ ДПС у Волинській області.

Проте такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізичних осіб.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів).

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

  • виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;
  • виручка в натуральній (негрошовій формі);
  • суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Тобто дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу фізичної особи – підприємця, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності.

Однак, такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізичних осіб (ПДФО та ВЗ).

________________________________________

Контроль і відповідальність

ДПС довелося розглянути запит платника податків стосовно можливих наслідків нелегального використання комп’ютерного програмного забезпечення юридичними та фізичними особами – підприємцями.

Серед ключових питань, якими поцікавилися в ДПС:

1) чи буде доходом для платника податків ринкова вартість комп’ютерного програмного забезпечення, яке нелегально використовується ним в його господарській діяльності (у платника податків відсутні первинні документи щодо його придбання);

2) які санкції можуть застосувати у разі виявлення фактів відсутності первинних документів щодо придбання комп’ютерного програмного забезпечення;

3) які заходи можуть бути вжиті органами ДПС у випадку отримання інформації про нелегальне використання комп’ютерного програмного забезпечення платником податків в його господарській діяльності.

Податківці чітких відповідей на усі питання не надали, а обмежилися короткими відписками.

По-перше, питання визнання доходів у вигляді вартості комп’ютерного програмного забезпечення не належить до компетенції ДПС.

По-друге, норми ПКУ безпосередньо не містять підстав щодо проведення перевірок контролюючими органами з питань дотримання авторських прав, у тому числі на програмне забезпечення.

За порушення авторського права, незаконне використання програмного забезпечення передбачена цивільно-правова, адміністративна та кримінальна відповідальність.

Якщо під час перевірки контролюючі органи встановлять нелегальне використання програмного забезпечення, то вони мають право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 512 КУпАП «Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності» (штраф від 10 до 200 НМДГ, тобто від 170 до 3400 грн).

Джерело: ІПК ДПС від 28.04.2021 р. № 1766/ІПК/99-00-21-02-02-06.

Державна податкова служба наказом від 25 лютого 2021 року № 244 затвердила:

– Зразок форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, який містить 17 додатків;

– Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень.

Про це повідомили в Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області.

Зроблено це для уніфікації та підвищення якості оформлення результатів документальних перевірок платників податків – юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів і представництв нерезидентів з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Методичні рекомендації та Зразок акта (довідки) перевірки рекомендовані для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні матеріалів документальних перевірок платників податків, розпочатих після видання наказу. При оформленні результатів документальних невиїзних перевірок використовується Зразок акта (довідки) перевірки, з урахуванням вимог ПКУ.

Методичні рекомендації мають рекомендаційний характер, не містять нових правових норм, не встановлюють новий порядок оформлення документальних перевірок, оскільки зазначені норми вже встановлені ПКУ та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до ПКУ.

Водночас Зразок акта (довідки) перевірки та Методичні рекомендації не рекомендовані для застосування при оформленні результатів перевірок платників податків з питань дотримання ними:

– законодавства при проведенні розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (крім випадків, коли ці питання досліджуються при проведенні документальних перевірок),

– принципу «витягнутої руки» (крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 ПКУ) відповідно до статті 39 ПКУ,

– податкового законодавства при декларуванні від’ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, у зв’язку із затвердженням зразка акта (довідки) цих перевірок та методичних рекомендацій з його заповнення наказом ДПС від 15.10.2020 р. № 568.

Окружний адміністративний суд м. Києва своїм рішенням від 28 квітня 2021 року у справі № 640/17424/19 визнав протиправною та нечинною постанову КМУ «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» від 21 серпня 2019 року № 823. Нагадаємо, що указаною постановою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Перший з указаних Порядків регулює процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю. Другий визначає основні завдання та процедуру здійснення Держпраці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю виконавчими органами місцевих рад та центральними органами виконавчої влади.

 

інші Послуги

Юридичні послуги

Спектр наших послуг включає в себе: Правова допомога юрсиконсульта Складання процесуальних документів Ведення переговорів, представництва інтересів у суді Представництво інтересів Клієнта у господарських спорах: —

Консультації з питань податкового законодавства

Протягом багатьох років ми успішно працюємо в сфері надання консалтингових послуг з бухгалтерського обліку, оподаткування, фінансового менеджменту, управлінського обліку та права. Ми будуємо відносини з Клієнтами на основі швидкого і ефективного реагування на їхні потреби. Індивідуальний підхід, високий професіоналізм наших послуг дозволяє нам досягти точного розуміння структури бізнесу наших Клієнтів і знаходити найкращі шляхи вирішення їх реальних і потенційних проблем.

Бухгалтерський аутсорсинг

Навряд чи будь-яка інша сфера діяльності дає більш повне уявлення про справи компанії, ніж бухгалтерія. Обсяг замовлень, рівень доходу, фінансове становище — це тільки найочевидніші пункти. При веденні бухгалтерського обліку мова йде про конфіденційних даних, які безпосередньо нададуть відомості про актуальні внутрішніх і зовнішніх операціях компанії. Відповідно, бухгалтерія — це перш за все питання довіри. З одного боку, мова йде про довіру до компетенції, сумлінності та дотримання правових норм, з іншого боку — про лояльність і дотримання таємності відповідальними бухгалтерами. Вибираючи аутсорсинг, ви вибираєте компетентних фахівців, які зможуть грамотно і відповідально вести бухгалтерський облік в установленому порядку.

Аудит

Для чого потрібен аудит, для чого потрібен аудит бухгалтеру, для чого потрібен аудит директору і власнику. Спектр наших послуг

Підготовка звіту до публічного розміщення акцій

В сучасних умовах фінансування підприємства знаходяться в незадовільному стані через нестачу власних засобів для самофінансування, відсутність достатньої державної фінансової підтримки, високу вартість і ризикованість інновацій, довгостроковий характер окупності інноваційних проектів. Для подальшого успішного розвитку компаніям необхідно вирішити два завдання: перше — оптимізувати джерела фінансування для розвитку нових проектів; друге — навчитися відбирати такі інноваційні проекти, які можуть в умовах кризи принести реальну віддачу.

Аналіз фінансово-господарської діяльності

Інформаційною основою аналізу фінансово-господарської діяльності організації є економічне читання фінансової звітності. Метою економічного читання є отримання попередньої інформації про фінансовий стан організації на основі даних бухгалтерської (фінансової) звітності, виявлення основних ризиків з метою оцінки їх впливу на платоспроможність і кредитоспроможність організації.