Підсумки тижня (огляд за 3 — 7 серпня 2020 р.)

Праця і заробітна плата

Фонд соцстраху запевняє, що лікарняні виплачують навіть, якщо хвороба триває після звільнення.

Питання постало знову через те, що все більше роботодавців вдаються до оптимізації виробництва, змін умов праці та скорочення чисельності працюючих із причини затяжного карантину.

Допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок хвороби або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також в разі ізоляції від COVID-19, виплачує Фонд соцстраху застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності. Виплату проводять незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснює роботодавець за рахунок своїх коштів.

Звільнення під час тимчасової непрацездатності – не підстава для відмови в оплаті лікарняного.

Мінекономіки продовжує переписувати трудове законодавство, зокрема, підзаконні нормативні акти. Цього разу справа дійшла до добре відомого бухгалтеру Порядку обчислення середньої зарплати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100. Міністерство уже розробило проект змін до нього.

Почнемо з найцікавішого – наміру спростити порядок обчислення середньої зарплати при підвищенні посадових окладів (тарифних ставок). А зроблять це просто – вилучать п. 10 Порядку № 100, який передбачав коригування середнього заробітку у разі підвищення посадових окладів. Для роботодавця це звісно полегшення із зайвими обтяжливими обрахунками та штрафами, але натомість для працівників – зменшення суми відпускних та компенсацій за невикористану відпустку.

Йдемо далі по майбутнім змінам до Порядку № 100, серед яких пропонують:

  1. Врахувати всі види відпусток, які передбачені законодавством, при обчисленні середньої зарплати.
  2. Спростити обчислення середньої заплати, шляхом зміни порядку врахування премій, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу.

При обчисленні середньої зарплати в усіх випадках її збереження враховувати всі суми нарахованої зарплати згідно із законодавством та умовами трудового договору, окрім визначених у п. 4 Порядку № 100.

Премії та інші виплати, які виплачують за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої зарплати включати шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості місяців того періоду, за який вона нарахована та пропорційно часу, відпрацьованому у розрахунковому періоді.

  1. Доповнити перелік виплат, які не враховують при обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження.
  2. Прибрати необхідність вилучати із розрахункового періоду час, коли змінилися структура зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів (актуально для бюджетників).
  3. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховувати до розрахункового періоду.

У Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області роз’яснили питання щодо максимальної тривалості відпустки, яку працівник має право отримати за відпрацьований час.

Згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон) забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості двох років підряд.

Частиною другою статті 12 Закону передбачено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Частиною третьою статті 10 Закону встановлено обмеження щодо загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток (не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах – 69 календарних днів), на які має право працівник у відповідний робочий рік, тобто за один робочий рік.

Згідно роз’яснювального листа Міністерства соціальної політики України від 08.07.2019 № 793/0/204-19 «Щодо надання щорічних основної та додаткових відпусток не більше 59 календарних днів» на випадок, коли працівникові після використання у відповідному робочому році щорічної відпустки за цей рік надається невикористана щорічна відпустка за минулий період, зазначене обмеження не поширюється.

Адже, якщо працівник з будь-яких причин не скориставсь своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, то він має право використати їх. При звільненні, незалежно від підстав, працівникові виплачують компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

________________________________________

Податок на додану вартість

Починаючи із 3 липня діє новий Митний тариф України. Для правильної класифікації товарів розроблені Перехідні таблиці від УКТЗЕД версії 2012 року до УКТЗЕД версії 2017 року, які затверджені наказом Державної митної служби від 01.07.2020 р. № 234.

З цього приводу в Офісі ВПП ДПС вказують на те, що податкові накладні із 03.07.2020 р. заповнюємо, керуючись оновленими кодами УКТ ЗЕД.

  1. Особливості складання ПН.

Починаючи з 03.07.2020 р. у разі поставок на території України графу 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б ПН заповнюємо з урахуванням таких особливостей:

1) при поставці товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 02.07.2020 р. (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б ПН зазначаємо код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у ПН, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

2) при поставці товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 03.07.2020 р. у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б ПН зазначаємо код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року);

3) у разі операції з постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 02.07.2020 р. (включно), так і починаючи з 03.07.2020 р., а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б ПН заповнюють два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначають:

– в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), придбаного/ввезеного до 02.07.2020 р. (включно);

– в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного/ввезеного, починаючи з 03.07.2020 р.

  1. Особливості складання РК до ПН.

Якщо, починаючи з 03.07.2020 р. відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б РК до ПН, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), вказаний у ПН, яку коригують.

Нагадаємо, що Держмитслужба затвердила Пояснення до УКТ ЗЕД ( наказ від 14.07.2020 р. № 256).

________________________________________

Податок на прибуток

В Офісі великих платників податків ДПС пояснили новації в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які запроваджені Законом № 466, зокрема оподаткування дивідендів.

Із 1 січня 2021 року набирає чинності нова редакція пп.14.1.49 ПКУ, за якою дивіденди – платіж, який здійснює юрособа, в т. ч. емітент корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухобліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюють також:

– платіж у грошовій чи негрошовій формі, який здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

– суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), які виплачують на користь нерезидента, зазначеного в пп.»а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

– вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), які придбавають у нерезидента зазначеного в пп.»а», «в», «г» пп.39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

– сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

– виплата в грошовій або негрошовій формі, яку здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юрособою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу госптовариства або іншої аналогічної операції між юрособою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юрособи.

З огляду на запровадження податкових новацій посеред року, контролери з головного податкового відомства висловили своє бачення питання, за який перший звітний період повинна надаватись глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Так, у разі здійснення контрольованих операцій, подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік та подається разом із звітом про контрольовані операції.

Відзвітуватися по КО платники податків зобов’язані до 1 жовтня року, що настає за звітним

Що стосується подання глобальної документації (мастер-файлу) – вперше запити контролюючих органів до платників податків застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.

Право надіслати такий запит платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, виникає якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Запит може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, податківці направляють запит лише одному з таких платників податків за своїм вибором ( пп. 39.4.7 ПКУ).

Джерело: роз’яснення Офісу великих платників податків.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Компенсацію, яку виплачує юрособа найманому працівнику за використання ним під час службових обов’язків власного автомобіля, який не перебуває в оренді у юрособи, можуть здійснювати за рішенням керівника підприємства, але тоді вона буде вважатись додатковим благом найманого працівника з відповідним оподаткуванням. На цей момент звернули увагу в Офісі великих платників податків ДПС.

Адже до складу оподатковуваного доходу включають додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колдоговору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» п.п.164.2.17 ПКУ).

При цьому положеннями КЗпП передбачені випадки, коли юрособа компенсує (відшкодовує) працівникові витрати на проїзд, а саме:

– у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість;

– у зв’язку зі службовим відрядженням.

Однак до складу оподатковуваного доходу включають дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняють від оподаткування (пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ).

________________________________________

Єдиний податок

Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», який Верховна Рада ухвалила 14 липня 2020 року. Про це інформує сайт глави держави.

Закон передбачає спрощення ведення обліку для фізичних осіб – підприємців, доступу до електронного кабінету платника податків та розширення його функціоналу.

Зокрема, документ передбачає скасування обов’язкової книги обліку доходів для ФОП. Фізичним особам – підприємцям І-ІІІ груп на спрощеній системі оподаткування можна буде вести облік у будь-якій зручній формі – паперовій чи електронній – із зазначенням суми доходу за місяць. Фізичні особи – підприємці на загальній системі зможуть вести облік також у паперовому або електронному вигляді, але за типовою формою, визначеною Міністерством фінансів.

Крім того, закон скасовує договір про визнання електронних документів для реєстрації в електронному кабінеті платника податків та передбачає, що в електронному кабінеті відображатимуться податкові повідомлення.

Також при перевірці оформлення працівників усунуто можливість опитувати працівників і роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування.

Обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку, ПКУ не передбачено. Про це повідомило Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. Воно нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пп. 5 п. 298.3 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізособою – підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому ПКУ не передбачено обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Податківці пояснили ФОП можливості із обрання четвертої групи платників єдиного податку, якщо госпдіяльність проводиться в межах фермерського господарства, розташованого за місцем податкової адреси.

По-перше, ФОП щодо якої в ЄДР містяться відомості про створення ним сімейного фермерського господарства, які надійшли від держреєстратора до органу ДПС, має право обрати або перейти на четверту групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог пп «б» пп. 4 п. 291.4 ПКУ.

По-друге, ФОП, яка подала заяву для обрання спрощеної системи оподаткування четвертої групи, вважається платником єдиного податку з дня держреєстрації.

По-третє, враховуючи вимоги пп.»б» п. 4 п. 291.4 ПКУ, ФОП платник єдиного податку четвертої групи може здійснювати діяльність виключно в межах фермерського господарства (крім постачання) за місцем податкової адреси.

Джерело: ІПК ДПС від 27.07.2020 р. № 3064/ІПК/99-00-04-05-03-06.

________________________________________

Звітність

В ДПС розробили новий сервіс – запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису.

Надіславши запит, платники податків можуть отримати інформацію щодо:

– відповідальних осіб, яким делеговано право підпису податкової звітності, накладних, заяв, запитів на отримання інформації;

– типів підписів (директор, бухгалтер, печатка, уповноважена особа, технологічний сертифікат);

– термінів дії сертифікатів відкритих ключів.

Аби отримати інформацію використовують електронні форми документів: J/F1391501 «Запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису».

Офіс ВПП ДПС пояснив алгоритм оприлюднення фінзвітності, відреагувавши на запити платників податків.

Для підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічних акціонерних товариств, суб’єктів природних монополій на загальнодержавному ринку та тих, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, передбачений обов’язок не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством (ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV).

Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі).

Окрім того, платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінзвітності аудитором (абз. 2 п. 46.2 ПКУ). Вони оприлюднюють фінзвітність разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Тому обов’язком платників податку на прибуток є своєчасне подання фінзвітності, яка є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною, а також своєчасно оприлюднювати її разом з аудиторським звітом у спосіб, визначений законодавством. При цьому питання щодо дотримання платником вимог законодавства при обранні способу та формату оприлюднення належить до компетенції Мінфіну.

________________________________________

Банківська діяльність

Офіс великих платників податків ДПС звертає увагу платників на те, що відповідно до «Технологічного регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України» затвердженого Рішенням Правління НБУ від 25.02.2020 №142, Державна казначейська служба України з метою створення сприятливих умов для платників податків, зборів та інших платежів до бюджетів, повідомила, що з 03.08.2020 р. учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.

А також, згідно пункту 1 Рішення правління НБУ «Дата банківського дня в системі електронних платежів у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них».

Як відомо, згідно з рішенням Правління НБУ від 25.02.2020 р. № 142 планувалося, що система електронних платежів Національного банку перейде на розширений регламент роботи з 01 квітня 2020 року. Це передбачало доступність системи для проведення міжбанківських платежів 23 години на добу 7 днів на тиждень (23/7). Така новація дає можливість учасникам СЕП здійснювати міжбанківський переказ коштів через цю платіжну систему з 01:00 до 24:00, а технологічна перерва у роботі системи буде упродовж однієї години під час переходу на новий банківський день (з 00:00 до 01:00). Згодом Національний банк переніс строк запровадження роботи СЕП у режимі 23/7 через оголошення карантину. У червні НБУ оголосив, що старт цього режиму відбудеться 3 серпня. У липні Держказначейство оголосило, що перейде на режим роботи в рамках СЕП 23/7 з 3 серпня.

________________________________________

Готівкові розрахунки

Як повідомили у ГУ ДПС у Кіровоградській області, на сьогодні діючим нормативно-правовим актом, який визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України для суб’єктів господарювання, є Положення № 148.

Згідно з п.7 розділу ІІ цього Положення фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі до 50000 грн. уключно. Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

У той же час, вимогами Положення № 148, а також іншими нормативно-правовими актами НБУ, не встановлено обмежень на здійснення розрахунків з використанням платіжних карток за товари/послуги, у тому числі через мережу Інтернет.

Разом з цим податківці зазначили, що ліміти або обмеження на здійснення розрахунків можуть бути встановлені емітентом, однак користувач має право їх змінити.

Із 1 серпня 2020 року безкоштовне фіскальне рішення для програмного РРО стало доступним для повноцінного використання на добровільній основі. Про це повідомляє сайт Мінфіну.

«Завдяки плідній співпраці з бізнесом нам вдалось розробити та запустити «РРО в смартфоні». Програмний продукт є альтернативою традиційним касовим апаратам і встановити його можна на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший пристрій, який має ОС Android або Windows. Найближчим часом буде запроваджено і ПРРО для iOS. Тобто, при наявності класичного РРО бізнес не має обов’язку переходити на програмний продукт» – наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.

Нагадаємо, що змінами до податкового законодавства встановлено етапи масового запровадження РРО:

– з 1 серпня 2020 року запроваджується можливість використання ПРРО, в тому числі й безкоштовного програмного продукту ДПС;

– з 1 січня 2021 року використання РРО для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців стане обов’язковим;

– з 1 квітня 2021 року застосування РРО (традиційних або програмних) стане обов’язковим для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

Перенесення даних у нову книгу обліку розрахункових операцій (наприклад, у випадку пошкодження чи псування «старої») без вклеєних в неї щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) не вважатиметься помилкою – така думка податківців.

Головне, при цьому щоб усе робилось за такою процедурою:

– дані з анульованого аркуша коректно перенесено на новий аркуш КОРО;

– на анульованому аркуші проставляється номер такого нового аркушу;

– зіпсовані аркуші КОРО (до речі, як і ті, на яких зроблено більше 5 виправлень) перекреслені по діагоналі з обох боків;

– проставлено на них напис «Анульовано»;

– вказано дату анулювання;

– засвідчено підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або

суб’єкта господарювання – фізичної особи – підприємця.

У податковому відомстві також нагадали: у разі прийняття рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або

включення електроенергії, суб’єкту господарювання надано право взагалі не реєструвати та не зберігати КОРО та розрахункові книжки.

Ну і звісно, суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі не менш як 1095 днів з моменту звітування.

Джерело: ІПК Головного управління ДПС у м. Києві від 17.07.2020 № 2936/10/26-15-05-09-01-14/ІПК

ДПС відрапортувала, що з 01.08.2020 р. суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій. Про це повідомила прес-служба ДПС.

Фіскальний сервер забезпечує фіскалізацію чеків в он-лайн режимі з програмними РРО. Тобто для фіскалізації розрахункових операцій як альтернативу касовим апаратам можна застосовувати програмні РРО, які встановлені на гаджети.

Передають дані від програмних РРО до фіскального сервера засобами електронних комунікацій з використанням КЕП або печатки.

Починаючи із 01.08.2020 р. із 9 год. 00 хв. здійснюється фактична реєстрація програмних РРО та фіскалізація розрахункових операцій. З цього часу дані про зареєстровані програмні РРО, зареєстровані (фіскалізовані) розрахункові операції будуть збережені в ІТС ДПС та вважатимуться даними, наданими суб’єктом господарювання про програмні РРО та фактично проведені розрахункові операції.

Джерело: прес-служба ДПС.

Також в ДПС є плани щодо впровадження програмних РРО, основні з яких:

– розширення сервісу пошуку і перевірки чеків, який на тепер функціонує в Електронному кабінеті, а в подальшому шляхом інтеграції (через АРІ) буде реалізований на Єдиному порталі державних послуг «ДІЯ», засобами якого також здійснюватиметься пошук, перевірка та, за необхідності, вивантаження чеків;

– вирішення питань щодо безкоштовного рішення в частині його адаптації для пристроїв з операційною системою iOS;

– побудова ефективної аналітичної системи на базі отриманих від програмних РРО даних про проведені розрахункові операції.

________________________________________

Інше

Мінцифри нагадує про технічні роботи в ЄДР юросіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Тому з 5 до 16 серпня на Порталі «Дія» будуть недоступні:

– відкриття, закриття або внесення змін до ФОП

– реєстрація або перехід ТОВ на модельний статут.

Причина – запуск оновленого Єдиного державного реєстру юросіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. У цей період дані переноситимуть зі старого реєстру до нового. Тому реєстратори не матимуть доступу до ЄДР.

Офіс великих платників податків ДПС повідомляє, що 29.07.2020 р. набрали чинності зміни, передбачені Постановою № 643, якими відкориговані норми Положення про Державну податкову службу України.

Постанова передбачає зокрема, розширення прав податкової для виконання покладених на неї завдань. Відповідно до змін ДПС для виконання покладених на неї завдань, крім іншого, має право також:

– аналізувати фінансовий стан платника, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу заставою;

– користуватися у службових справах засобами зв’язку, що належать платникам (з їх дозволу);

– залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під час здійснення податковим керуючим повноважень, визначених ПКУ, фотозйомку та відеозапис;

– одержувати безоплатно для ведення ЄРПН, ЄРАН, формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб – платників податків від платників податків, а також Нацбанку та його установ необхідні відомості про суми доходів, виплачених фізособам, та утриманих з них податків, зборів, платежів; від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб’єктів, видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, – про державну реєстрацію та видачу ліцензій суб’єктам господарської діяльності; від органів, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, – про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього; від органів державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли; а також одержувати безоплатно інформацію, необхідну для забезпечення реєстрації та обліку платників податків, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

– безоплатно одержувати від органів статистики дані, необхідні для використання під час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

– надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування;

– одержувати безоплатно від органів, що забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, необхідну для здійснення повноважень контролюючими органами щодо забезпечення погашення податкового боргу платника, у встановленому законом порядку;

– приймати рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великих платників податків, зняття їх з обліку та переведення до територіального органу ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків (їх структурних підрозділів), та інших територіальних органів ДПС;

– під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, зокрема щодо провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації;

– одержувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок стану дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (зокрема без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, зокрема внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.

Крім цього, ДПС відповідно до покладених на неї завдань:

– має інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

– здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність, а також стягнення заборгованості із зазначених платежів до бюджету в порядку, встановленому ПКУ;

– здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100%.

Як повідомляє Мінфін, 29 липня Кабінет Міністрів затвердив зміни до постанови № 313 «Про розмір внеску, що сплачується суб’єктами аудиторської діяльності на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю». Відповідними змінами у 2020 році зменшено розмір внеску, який сплачується суб’єктами аудиторської діяльності на користь контролюючого органу, з 1 відсотка до 0,5%.

Крім того передбачається можливість зарахування у зазначений період надмірно сплачених суб’єктами аудиторської діяльності сум внесків у рахунок майбутніх платежів.

Нагадаємо, що раніше розмір внеску, який сплачується суб’єктами аудиторської діяльності на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, становив (без урахування ПДВ) 1% суми винагороди за договором з надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту підприємствам, що становлять суспільний інтерес (у визначенні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Джерело:  ЛІГА ЗАКОН

інші Послуги

Трансфертне ціноутворення

Трансфертне ціноутворення (далі — ТЦУ) як податковий інститут з’явилося в Україні у вересні 2013 року на тлі посиленої уваги до транснаціональних корпорацій та міжнародної торгівлі.

Консалтингові послуги

Консалтингові послуги — це послуги з консультування представників бізнесу в широкому спектрі питань. Такі послуги можуть зачіпати бухгалтерські, юридичні та організаційні аспекти діяльності підприємства. В даний час консалтингові послуги стали невід’ємним елементом комунікації.

Бухгалтерський аутсорсинг

Навряд чи будь-яка інша сфера діяльності дає більш повне уявлення про справи компанії, ніж бухгалтерія. Обсяг замовлень, рівень доходу, фінансове становище — це тільки найочевидніші пункти. При веденні бухгалтерського обліку мова йде про конфіденційних даних, які безпосередньо нададуть відомості про актуальні внутрішніх і зовнішніх операціях компанії. Відповідно, бухгалтерія — це перш за все питання довіри. З одного боку, мова йде про довіру до компетенції, сумлінності та дотримання правових норм, з іншого боку — про лояльність і дотримання таємності відповідальними бухгалтерами. Вибираючи аутсорсинг, ви вибираєте компетентних фахівців, які зможуть грамотно і відповідально вести бухгалтерський облік в установленому порядку.

Підготовка звіту до публічного розміщення акцій

В сучасних умовах фінансування підприємства знаходяться в незадовільному стані через нестачу власних засобів для самофінансування, відсутність достатньої державної фінансової підтримки, високу вартість і ризикованість інновацій, довгостроковий характер окупності інноваційних проектів. Для подальшого успішного розвитку компаніям необхідно вирішити два завдання: перше — оптимізувати джерела фінансування для розвитку нових проектів; друге — навчитися відбирати такі інноваційні проекти, які можуть в умовах кризи принести реальну віддачу.

Юридичні послуги

Спектр наших послуг включає в себе: Правова допомога юрсиконсульта Складання процесуальних документів Ведення переговорів, представництва інтересів у суді Представництво інтересів Клієнта у господарських спорах: —

Аудит

Для чого потрібен аудит, для чого потрібен аудит бухгалтеру, для чого потрібен аудит директору і власнику. Спектр наших послуг