ПІДСУМКИ ТИЖНЯ (ОГЛЯД ЗА 29 ЛИСТОПАДА — 3 ГРУДНЯ 2021 Р.)

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Із 1 грудня 2021 року збільшилися розміри показників прожиткового мінімумум та мінімальної зарплати.

Так, відповідно до ст. 7 Закону про Держбюджет-2021 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить із 01.12.2021 р. 2393 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

– дітей віком до 6 років – 2100 гривень;

– дітей віком від 6 до 18 років – 2618 гривень;

– працездатних осіб — 2481 гривня;

– осіб, які втратили працездатність, – 1934 гривні.

Своєю чергою, ст. 8 Закону про Держбюджет-2021 установила з 01.12.2021 р. мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 6500 грн, у погодинному – 39,12 гривні.

Це вплинуло на суму нарахування і виплати заробітної плати, індексації заробітної плати, мінімального розміру ЄСВ, який повинні сплачувати роботодавці та ФОПи, на обмеження виплат сум допомоги з тимчасової непрацездатності та декретних тощо. А от на розміри єдиного податку для ФОПів, податкової соціальної пільги та місцевих податків із 1 грудня 2021 року це не вплинуло.

Детально про те, які наслідки для бізнесу та громадян має підвищення мінзарплати і прожиткового мінімуму з 1 грудня 2021 року, читайте в аналітичному матеріалі.

Починаючи із 10.12.2021 року діятиме наказ Мінінфраструктури від 24.06.2021 р. № 337, який скоригує норми Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Глобальних змін у нормуванні робочий час і час відпочинку водіїв не передбачено, проте на основних зупинимося в деталях.

  1. Уточнено, що змінна перерва – сумарна тривалість перерв за робочий день (зміну), період, протягом якого водій не керує автомобілем та не виконує іншої роботи і який використовується для відпочинку. У свою чергу робоча зміна – період роботи водія відповідно до графіка змінності (зміна), який може бути як безперервним, так і розділеним на частини.
  2. Час, коли водій не зобов’язаний перебувати на робочому місці, але має залишатися на зв’язку, бути готовим відповісти на будь-який виклик, почати чи відновити рух або виконувати іншу роботу, також відносять до часу простоїв не з вини водія і включають до робочого часу водія.
  3. Додана вимога, що тривалість періоду керування не може перевищувати 56 годин на тиждень та 90 годин протягом двох тижнів.
  4. Уточнено, якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у транспортному засобі чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин за умови, що час керування протягом дня (зміни) не перевищує 10 годин, але не частіше ніж двічі на тиждень, та 9 годин в інші дні.
  5. При підсумованому обліку робочого часу водіїв треба забезпечити наявність не менше ніж одного вихідного дня протягом тижня.
  6. Вилучено норму, за якою час охорони транспорту з вантажем або без нього зараховується водію в розмірі 1/3 робочого часу.
  7. Передбачено для водіїв автобусів, які здійснюють регулярні пасажирські перевезення, за їх згодою можливість встановити робочий день з розподілом зміни на дві частини за умови, що тривалість цих частин не перевищує 4 години 30 хвилин з урахуванням часу, необхідного для повернення на місце стоянки.
  8. Вилучено норму, за якою для водіїв транспорту, який здійснює перевезення великовагових, та (або) великогабаритних, та (або) небезпечних вантажів, змінний період керування, включаючи надурочні роботи, не повинен перевищувати 8 годин.
  9. Додана умова, що водій має вказати на роздруківці тахографа характер і причину виникнення непередбачуваних обставин не пізніше ніж у момент прибуття до місця стоянки.
  10. Уточнена норма, за якою водіям, яким установлено підсумований облік робочого часу, тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку в окремі періоди може бути зменшено до 9 послідовних годин протягом будь-якого 24-годинного періоду, але не частіше ніж тричі на тиждень, рахуючи від початку робочої зміни, при цьому робочий час протягом облікового періоду не повинен перевищувати норми робочого часу, установленої законодавством.
  11. Встановлена вимога, що водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
  12. Додана вимога, що, окрім індивідуальної контрольної книжки, водій повинен мати копію графіка змінності водіїв у разі, коли транспорт не обладнаний тахографом.
  13. Маємо нову вимогу, що при тимчасовій непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців. Також затверджено форму бланку підтвердження діяльності.

До того ж норми Положення не будуть поширюватись на заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності.

________________________________________

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Юрособа-єдинник, яка надає транспортно-експедиторські послуги, втратила товар, хоча фактичної вини доведено не було. Але товар було застраховано і замовник отримав страхове відшкодування за мінусом франшизи. На суму отриманого відшкодування замовник зняв претензію з перевізника. Тож, виникло питання чи слід цю суму вважати доходом.

На це податківці відповіли: оскільки юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи не отримано суму страхового відшкодування за втрачений товар на власний рахунок, то така сума не включається до доходу такого платника єдиного податку.

Джерело: ІПК ДПСУ від 20.08.2021 р. № 3110/ІПК/06-30-18-04-20.

У разі продажу основних засобів юрособами – платниками єдиного податку дохід визначають як суму коштів, отриману від продажу таких основних засобів як того вимагає п. 292.2 ПКУ – відмічають в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Тож для визначення доходу від продажу основних засобів, однією із складових виступає сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів, яку визначають згідно з договором про продаж основних засобів. Для юросіб – платників єдиного податку норми ПКУ не вимагають обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.

________________________________________

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Для цілей бухгалтерського обліку збільшення додаткового капіталу за рахунок внесків засновниками є операцією, що приводить до збільшення власного капіталу та при цьому не приводить до збільшення доходу підприємства. Про це податківці висловились в ІПК ДПСУ від 30.07.2021 р. № 2930/ІПК/99-00-18-04-03-06. У самому ж запиті йшлося про додатковий внесок у формі комплектуючих, з яких у подальшому вироблятимуть товар на реалізацію. Суть питання полягала у наступному: «Чи включається до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) внески засновника у матеріальній формі (готові вироби та комплектуючі), як додатковий капітал, без зміни розміру статутного капіталу?».

ДПС на це відповіла: внесення додаткових вкладів у негрошовій формі засновниками як додатковий капітал, без зміни розміру статутного капіталу, не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), за умови що вони мають грошову оцінку.

У разі реалізації кінцевим споживачам готових виробів, внесених засновником як додатковий капітал, до складу доходу включається сума перевищення вартості реалізованої готової продукції над грошової оцінкою готової продукції, яка внесена засновником як додатковий капітал.

У разі виготовлення готової продукції з комплектуючих, внесених засновником як додатковий капітал, для виробництва товарів та подальшої реалізації готової продукції споживачу до об’єкту оподаткування єдиним податком включається сума отриманого доходу за мінусом вартості цих комплектуючих відповідно до грошової оцінки при внесенні засновником.

________________________________________

БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити банк про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (абз. 2 пп. 1 п. 16 розд. І Інструкції № 492). Про це нагадує ГУ ДПС у Рівненській області.

Згідно з абзацом другим п. 14 розд. І Інструкції № 492 забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

________________________________________

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Податківці пояснили, як діє звільнення від сплати ЄСВ для особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не отримує дохід від такої діяльності.

ЄСВ для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. Водночас сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Проте із 01.01.2021 року, завдяки Закону № 592-IX, якщо платник ЄСВ, визначений в п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, не отримав дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Тому з 01.01.2021 року особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та не отримують дохід від такої діяльності у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, мають право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ. Якщо ж в окремому місяці звітного кварталу дохід отримано у розмірі меншому за мінімальну заробітну плату, то сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Джерело: ІПК ДПСУ від 15.11.2021 р. № 4336/ІПК/99-00-04-03-03-06.

Особам з інвалідністю забезпечується повне й рівне здійснення ними всіх прав та основоположних свобод людини в усіх сферах суспільного життя. Дискримінація осіб з інвалідністю відповідно до законодавства забороняється, у тому числі й під час реалізації ними права на працю. Про це нагадує у своєму роз’ясненні Мін’юст.

Хто належить до осіб з інвалідністю?

Конвенція 2006 року визначає, що до осіб з інвалідністю належать особи зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Що варто знати роботодавцям?

Що ж стосується роботодавців, то статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Водночас за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою, роботодавці сплачують Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції відповідно до Порядку сплати адміністративно-господарських санкцій.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, ? у кількості одного робочого місця (стаття 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Які документи потрібно надати роботодавцю при працевлаштуванні?

Отже, якщо особа з інвалідністю вирішила працевлаштуватись, їй необхідно надати роботодавцю такі документи:

– паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

– трудову книжку;

– документ про освіту;

– довідку медико-соціальної експертної комісії;

– виписку з акта-огляду медико-соціальної експертної комісії, де вказується строк, група інвалідності та її причина;

– індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, яка є обов’язковою для виконання всіма роботодавцями.

Які існують пільги при працевлаштуванні осіб з інвалідністю?

КЗпП передбачає наступні види пільг при працевлаштуванні осіб з інвалідністю:

– не встановлюються випробування для осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертної комісії;

– інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;

– при скороченні чисельності або штату переважне право залишитися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

– працююча особа з інвалідністю має право відмовитися працювати в нічний час і надурочно;

– на прохання особи з інвалідністю може встановлюватись режим роботи на умовах неповного робочого дня (тижня).

До того ж на власника покладається обов’язок організовувати навчання, перекваліфікацію, працевлаштування осіб з інвалідністю, створення для них умов праці з урахуванням медичних рекомендацій.

Про відпустки

Мін’юст наголосив на тому, що особи з інвалідністю мають певні додаткові гарантії у наданні їм відпустки. Так, якщо право працівника на щорічну відпустку зі збереженням заробітної плати настає з моменту закінчення шести місяців безперервної роботи, то особі з інвалідністю така відпустка надається за його бажанням у зручний для нього час відповідно до Закону України «Про відпустки».

Крім того, тривалість щорічної основної відпустки для працівників – осіб з інвалідністю становить:

– для осіб з інвалідністю I і II груп – 30 календарних днів;

– для осіб з інвалідністю III групи – 26 календарних днів.

Фізособи, які уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати упродовж 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.

Відповідна норма закріплена у п. 6 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.

Звітний період -термін дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), – період, за який одноразово сплачено ЄСВ за попередні періоди.

Водночас в законодавстві не передбачено відповідальності до фізособи, яка уклала договір про добровільну сплату ЄСВ, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) Звіт.

Проте треба зважати, що фізособа, яка уклала договір про добровільну сплату ЄСВ, але не подала Звіт, втрачає право на допомогу при настанні страхового випадку, який визначений в укладеному договорі.

Джерело: повідомлення ГУ ДПС у Львівській області.

З початку впровадження в Україні електронних лікарняних їх вигляд набув суттєвих змін – збільшився доступний для перегляду обсяг інформації, з’явились додаткові позначки і змінились різновиди статусів. А розмір унікального номеру е-лікарняного, який раніше складався з 12 знаків, не лише збільшився до 19, починаючи з жовтня, але й продовжує рости. У ФСС розповіли з чого складається номер е-лікарняного, та як його елементи можуть допомогти в призначенні допомоги.

Номер електронного лікарняного – це унікальний номер, який має складну структуру та ніколи не повторюється. Він відрізняється від номеру медичного висновку, на підставі якого сформується лікарняний, та надійде працівнику в повідомленні від Пенсійного фонду (якщо в його особистому кабінеті вказано контактний номер телефону).

Раніше номер е-лікарняного складався з двох частин: 10 знаків порядкового номеру та номеру версії після дефісу. Однак у жовтні до структури номеру додали ще одну частину – номер випадку непрацездатності. Це зробили, аби різні лікарняні, які складають один страховий випадок, було легше ідентифікувати. Тож тепер унікальний номер листка непрацездатності генерується у такому форматі: номер випадку непрацездатності – порядковий номер листка непрацездатності – номер його версії:

Номер випадку непрацездатності співпадатиме для всіх лікарняних, сформованих у межах одного страхового випадку. Він допоможе визначити, є е-лікарняний первинним чи продовженням.

Порядковий номер листка непрацездатності – це основна частина номеру е-лікарняного, яка відрізняється в кожному листку непрацездатності.

Номер версії позначається цифрою «1» при створенні нового листка та при створенні листка як продовження. Номер збільшується за порядком («2», «3» та далі) при внесенні кожної зміни до листка непрацездатності на підставі медичного висновку – наприклад, якщо е-лікарняний закриють раніше передбаченого строку у зв’язку з одужанням, або скоротять строк його дії через початок іншого страхового випадку. Будьте уважні – номер версії не пов’язаний із тим, чи є лікарняний продовженням.

Кожна з трьох складових номеру е-лікарняного є його невід’ємною частиною, тож при призначенні матеріального забезпечення і оформленні заяви-розрахунку номер потрібно вказувати повністю.

Сьогодні більшість номерів е-лікарняних складаються з 19 знаків, враховуючи дефіси: ХХХХХХ-ХХХХХХХХХХ-Х. Однак кількість знаків не є сталою. Поступово номер е-лікарняного збільшується, коли зростає число страхових випадків. Так, уже є електронні лікарняні, номер яких складається з 20 знаків, оскільки номер страхового випадку семизначний.

Збільшення кількості цифр у номері е-лікарняних не впливає на формування заяв-розрахунків – працювати з електронними лікарняними потрібно як і раніше.

________________________________________

ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМЦІ

Голова податкового комітету ВРУ Д.Гетманцев переконує підприємців, що система фіскалізації набуде чинності з 1 січня 2022 року. Вона проста та дуже доступна, не вимагає обліку залишків та приходу товару (крім ювелірки, електроніки, ліків).

Він переконує, що жодного відтермінування у питанні обов’язковосте РРО не буде.

Також наведено роз’яснення податкового комітету ВРУ, яке містить такі тези:

  1. За наявності у суб’єкта господарювання відповідного документообігу, назва товару (послуги), зазначені у фіскальному чеку, повинні бути достатньо детальними, щоб однозначно установити тотожність товару (послуги), зазначеного у первинних документах, товару (послузі), та відповідно у фіскальному чеку.

Якщо законодавство не вимагає від суб’єкта господарювання ведення документообігу, такий суб’єкт у фіскальному чеку має зазначати дані, достатні для встановлення відповідності фактично проданого товару (наданої послуги) їх опису у фіскальному чеку.

ФОП може самостійно визначати назву товару, чинне законодавство містить лише вимогу, щоб така назва дозволяла однозначно ототожнити проданий товар із його назвою у фіскальному чеку та визначенням цього товару у прибуткових документах у тому випадку, коли ФОП, згідно з вимогами чинного законодавства, повинен мати такі документи.

  1. Законом № 1017-ІХ виключено значну кількість штрафів за порушення вимог щодо проведення розрахункових операцій, зокрема: відсутній штраф за невідповідність готівки в касі, відсутній штраф за не створення контрольної стрічки в ПРРО, відсутній штраф за проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості, відсутній штраф у разі неподання до контролюючих органів.
  2. ФОП, які використовують спрощену систему оподаткування, не є при цьому платниками ПДВ та не здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами для цілей контролю за дотриманням законодавства у сфері застосування РРО.
  3. Документом, що належним чином підтверджує видаткову або прибуткову операцію є, в тому числі, розрахунковий документ, виданий РРО. Що стосується Книги обліку доходів, то зазначений документ виконує функцію документа обліку, проте ніколи не був первинним документом, оскільки містить лише узагальнені дані про проведені платником податків господарські операції.
  4. ПКУ не передбачена можливість ФОП, що використовують першу групу спрощеної системи оподаткування, здійснювати роздрібну торгівлю поза межами торгівельних місць на ринку.

Також податковий комітет Ради може переглянути перелік видів діяльності, які здійснюються платниками першої групи спрощеної системи оподаткування у бік розширення (зокрема, продаж товарів на ярмарках, в палатках та інших об’єктах тимчасових об’єктах і спорудах).

ДПС роз’яснює, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, як зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Відповідно до п. 5 розд. II Порядку № 496 для ФОП, в яких виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку, має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів.

Такий запис вноситься до Форми обліку на підставі самостійно складеного ФОП документа щодо опису залишків товарів у такому порядку:

  • графа 1 – цифра «1»;
  • графа 2 – дата внесення запису;
  • графа 3 – опис залишку товарів на початок обліку;
  • графа 4 – дата складання опису залишку товарів на початок обліку;
  • графа 5 – цифра «1»;
  • графа 7 – загальна вартість товару відповідно до опису залишку товарів на початок обліку;
  • графи 6, 8, 9 – не заповнюються.

Перший запис про залишки товарів до Форми обліку не вноситься, якщо у ФОП, в яких виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, відсутні залишки товарів на дату виникнення такого обов’язку.

________________________________________

КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи:

– протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

– для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та 392 ПК – термін зберігання становить 2555 днів.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПК строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПК:

– тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. (раніше – 510 грн).

– ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн. (раніше – 1020 грн).

За матеріалами Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків

Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо можливості оскарження наказу про призначення перевірки з питань дотримання податкового законодавства після її проведення. Про це йдеться у постанові ВП ВС від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17.

Велика Палата визначила, що в разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Водночас підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об’єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня2015 року (справа № 21-425а14), відповідно до якого невиконання вимог п. 78.1 ПКУ призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

________________________________________

ІНШЕ

Як ми сповіщали, ВРУ все ж прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (законопроект № 5600).

Попри те, що підписання податкових змін-2022 відкладається, немає сумнівів, що монобільшість у ВРУ розблокує підписання цього Закону.

Серед норм, які містить схвалений Закон – тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівників підприємств із податковим боргом понад 1 млн грн, який не сплачена упродовж 240 календарних днів. Директор компанії буде невиїзним до погашення такого податкового боргу.

Наразі інформацію про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, ДПС публікує щомісячно на своєму сайті. Тож потенційно усі суб’єкти господарювання з цього списку із сумарним податковим боргом більше 1 млн грн можуть потрапити до переліку тих, щодо яких ДПС через суд може витребувати рішення про заборону на виїзд за кордон керівника такого суб’єкта господарювання.

 

ДПС представила проект наказу Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 жовтня 2017 року № 892».

Його мета – впорядкувати процедуру оформлення результатів встановлення ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема, діяльності резидента в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва.

Чинна форма акту про встановлення факту ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий обліку потребує оновлення у зв’язку із змінами в ПКУ.

Проєкт наказу передбачає складати відповідний акт у разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України без взяття на податковий облік, що є податковою інформацією, отриманою відповідно до ст. 73 ПКУ.

Окрім того, чинна форма акта передбачає, що у разі провадження нерезидентом на території України діяльності, яка утворює постійне представництво, суму оподатковуваного прибутку визначає орган ДПС відповідно до абз. 3 пп. 141.4.7 ПКУ, тобто із застосуванням коефіцієнта 0,7.

Проте із 01.01.2021 року пп. 141.4.7 ПКУ викладений у новій редакції, якою скасовано механізм визначення органом ДПС оподатковуваного прибутку як різниці між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Держфінмоніторинг інформує суб’єктів первинного фінансового моніторингу про наказ Мінфіну від 17.11.2021 р. № 602, який чинний із 26.11.2021 року.

Цим наказом відтерміновано набрання чинності наказу Мінфіну «Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу» від 04.06.2021 р . № 322 (далі – Наказ № 322) із 27 листопада 2021 року на 1 травня 2022 року.

На цю дату перенесено уведення в дію Порядку створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступ до е-кабінету системи фінансового моніторингу та Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, в тому числі нові формати та категорії інформаційного обміну.

Тому впровадження Інформаційно-телекомунікаційної системи «електронний кабінет системи фінансового моніторингу» для інформаційного обміну та подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації відповідно до Наказу № 322 буде здійснено одночасно з набранням чинності цього наказу.

До дати набрання чинності Наказу № 322 доступ до особистого кабінету суб’єктам первинного фінансового моніторингу буде надаватися в тестовому режимі, про що буде повідомлено додатково.

Також до набуття чинності нормативно-правової бази щодо забезпечення роботи е-кабінету системи фінансового моніторингу та надання суб’єктам доступу до особистих кабінетів, суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані надавати до Держфінмоніторингу інформацію в електронному або паперовому вигляді відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

________________________________________

ДО ВІДОМА

Сайт ВРУ сповіщає про прийняття в другому читанні та в цілому Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (законопроект № 6000).

Тож слідом за очікуваними податковими змінами на 2022 рік бізнес та держоргани отримали головний фінансовий план країни.

Законом про Держбюджет на 2022 рік визначено доходи Державного бюджету України у сумі 1.322.126.951,5 тис. грн, а видатки – у сумі 1.497.672.973,7 тис. грн. Тож граничний обсяг дефіциту Держбюджету складе 188.798.145,3 тис. грн.

Водночас в Держбюджеті на 2022 рік показники прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати на 2022 рік не змінилися із часу внесення відповідного законопроекту.

Тому із 1 січня 2022 року мінімальна зарплата залишиться на рівні грудня 2021 року, коли її збільшили до 6500 грн.

Статистичні дані свідчать, що середня зарплата (номінальна) штатного працівника у жовтні 2021 року становила 14045 грн. Порівняно з вереснем середня зарплата зменшилася на 1,4%, а за останні 12 місяців (відносно жовтня 2020 року) збільшилася на 15,4%.

Такі дані оприлюднені Держстатом.

Уже звично, що найвища середня зарплата фіксується в м. Києві (20481 грн), а найнижча – у Чернівецькій області (10878 грн).

Високі зарплати показує галузь «Інформація та телекомунікації» (25196 грн) та «Фінансова та страхова діяльність» (23642 грн), а низькі – «Тимчасове розміщування й організація харчування» (8852 грн) і «Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги» (11160 грн).

30 листопада 2021 року на засіданні ВРУ ухвалили в цілому проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» ( № 5600).

Загалом таблиця до другого читання містила 159 поправок і пропозицій народних депутатів, з яких 29 – на врахування.

Нардепи прийняли Закон з багатьма правками. Тому кінцевий текст Закону стане відомим після його підписання Президентом України.

Нагадаємо, що урядовий законопроекту № 5600 про зміни до ПКУ прийняли в першому читанні ще 01.07.2021 року.

 

інші Послуги

Трансфертне ціноутворення

Трансфертне ціноутворення (далі — ТЦУ) як податковий інститут з’явилося в Україні у вересні 2013 року на тлі посиленої уваги до транснаціональних корпорацій та міжнародної торгівлі.

Аудит

Для чого потрібен аудит, для чого потрібен аудит бухгалтеру, для чого потрібен аудит директору і власнику. Спектр наших послуг

Консалтингові послуги

Консалтингові послуги — це послуги з консультування представників бізнесу в широкому спектрі питань. Такі послуги можуть зачіпати бухгалтерські, юридичні та організаційні аспекти діяльності підприємства. В даний час консалтингові послуги стали невід’ємним елементом комунікації.

Консультації з питань податкового законодавства

Протягом багатьох років ми успішно працюємо в сфері надання консалтингових послуг з бухгалтерського обліку, оподаткування, фінансового менеджменту, управлінського обліку та права. Ми будуємо відносини з Клієнтами на основі швидкого і ефективного реагування на їхні потреби. Індивідуальний підхід, високий професіоналізм наших послуг дозволяє нам досягти точного розуміння структури бізнесу наших Клієнтів і знаходити найкращі шляхи вирішення їх реальних і потенційних проблем.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ)

В даний час актуальними є питання переходу українських підприємств на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Це обумовлено тим, що МСФЗ є одним з головних інструментів, що гарантують надання прозорої та уніфікованої інформації про фінансовий стан суб’єкта економічної діяльності корисною для прийняття економічних рішень різними групами користувачів.

Юридичні послуги

Спектр наших послуг включає в себе: Правова допомога юрсиконсульта Складання процесуальних документів Ведення переговорів, представництва інтересів у суді Представництво інтересів Клієнта у господарських спорах: —