Податок на додану вартість

ГУ ДПС у Дніпропетровській області навело особливості заповнення реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ особами, які здійснюють господарську діяльність менше ніж 12 місяців.

Нагадаємо, що обов’язково реєструватись платниками ПДВ повинні СГ, у яких загальна сума оподаткованих ПДВ операцій з постачання товарів/послуг упродовж останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (п. 183.1 ПКУ та п. 3.5 розділу ІІІ Положення № 1130).

В такій Заяві, зокрема зазначають підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюють згідно з додатком до реєстраційної Заяви. Додаток до реєстраційної Заяви до контролюючого органу не подають.

Ті з платників, хто реєструються добровільно, можуть навести у Заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

Форма Заяви (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно та дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій. Аркуш 2 Заяви заповнюють особи, які підлягають обов’язковій реєстрації, а також інвесторами (операторами) за угодою про розподіл продукції, учасниками договору про спільну діяльність, управителями майна.

Водночас норми ПКУ та Положення № 1130 не визначають особливості заповнення реєстраційної Заяви для новостворених осіб, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації.

Якщо особи, які реєструються платником ПДВ, зареєстровані як суб’єкти господарювання менше ніж 12 місяців від дати держреєстрації, то у Заяві зазначають дані за період від дати держреєстрації.

Починаючи зі звітного (податкового) періоду березень 2021 року декларацію з ПДВ подають за новою формою. Її змінено наказом Мінфіну від 02.12.2020 р. № 734.

Варто відмітити, що декларація з ПДВ за новою формою не містить додатку 5, яким він був за попередньою формою. При цьому у додатку 1 до декларації з ПДВ за новою формою об’єднали більшість показників додатків 1 та 5 до декларації з ПДВ за попередньою формою.

У додатку 5 до декларації за попередньою формою наводилася розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та періодів складання відповідних податкових накладних. Натомість у декларації з ПДВ за новою формою відповідні показники зазначають у додатку 1 до декларації з ПДВ, але в частині податкових зобов’язань – лише щодо податкових зобов’язань, відображених у податкових накладних, які не зареєстровано в ЄРПН на дату подання декларації.

Зважаючи, що форма додатку 5 до декларації з ПДВ за новою формою містить показники, відмінні від тих, що містилися у додатку 5 за попередньою формою, яка була чинна у податковий період, який підлягає уточненню, відповідні уточнені показники потрібно вписувати до відповідних за змістом рядків додатку 1 до декларації з ПДВ за новою формою. Якщо допущено помилки у показниках додатку 5 до декларації за попередньою формою, які не містяться у додатку 1 за новою формою, то такі показники не можна уточнити.

________________________________________

Податок на доходи фізосіб

Податківці відповіли, чи розцінювати як додаткове благо суму сплаченого податкового зобов’язання фізособи за рахунок коштів податкового агента.

Вони стверджують, що сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, буде уважатись додатковим благом, яке оподатковують за ставкою 18%

Основний аргумент – до оподатковуваного доходу включають дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ).

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, які виплачує (надає) платнику податку податковий агент, якщо такий дохід не є зарплатою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за ЦПД.

За повідомленням ГУ ДПС у Харківській області.

________________________________________

Єдиний податок

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.

Згідно з пп. 14.1.257 ПКУ фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. А у п. 291.5 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи. Так, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ (пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ).

При цьому частиною третьою ст. 333 ГКУ передбачено, що фінансовим посередництвом є діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Податківці відзначають, що платниками ЄП 1 – 3 груп не можуть бути суб’єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють діяльність з обміну іноземної валюти (ч. 2 пп. 291.5.1 ПКУ).

Водночас вони навели визначення «іноземна валюта» із п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII. До неї відносять грошові знаки грошових одиниць іноземних держав; кошти на рахунках, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях; електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.

Разом з тим, криптовалюта там не згадується. Для неї не визначено правовий статус в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.

Для врегулювання правовідносин щодо обігу, зберігання, володіння, використання та проведення операцій за допомогою криптоактивів в Україні, а також визначення загальних засад функціонування та правового регулювання ринку віртуальних активів в Україні у ВРУ зареєстровано відповідні проекти законів. Однак досі жоден з них не прийнятий.

Законний платіжний засіб, обов’язковий до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тож метою уникнення порушень щодо застосування спрощеної системи оподаткування ДПС пропонує платникам податків звернутися до НБУ з питання віднесення криптовалюти до іноземної валюти. В такому випадку буде можливою відповідь, чи можуть ФОП – платники ЄП 2 – 3 груп здійснювати продаж (реалізацію) криптовалюти.

________________________________________

Бухгалтерський облік

Мінфін наказом від 21.07.2021 р. № 408 вніс зміни до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку.

Документ містить низку новацій, серед яких:

1. Підприємства, які складають фінзвітність за МСФЗ, можуть застосовувати норми Методичних рекомендацій № 356, якщо вони не суперечать МСФЗ.
2. Регістри бухобліку можна складати у паперовій або в електронній формі та вони повинні мати обов’язкові реквізити.
3. Регістри бухобліку (журнали, відомості, таблиці аналітичних даних, аркуші-розшифровки тощо) за всіма господарськими операціями заповнюють в гривнях і копійках, а регістри, що, крім того, ведуться окремо за операціями в іноземних валютах, – у відповідних вимірниках іноземної валюти.
4. Підприємства, враховуючи особливості своєї діяльності і технології обробки облікових даних, можуть додатково розробляти власні облікові регістри, які мають містити обов’язкові реквізити, та затверджувати їх у розпорядчому документі про організацію бухобліку.
5. Якщо вносяться зміни до Плану рахунків та Інструкцію про його застосування № 291, підприємство за потреби приводить у відповідність до таких змін свої облікові регістри.
6. Затверждені нові редакції таких форм, як:

– журнали із 1-го по 7-ий;

– відомість № 8 позабалансового обліку;

– аркуш-розшифровка за дебетом рахунку;

– бухгалтерська довідка до Журналу;

– головна книга;

– реєстр депонованої заробітної плати.

Також в порядки заповнення облікових регістрів внесені точкові зміни та уточнення.

________________________________________

Звітність

ДПС видала новий лист від 13.07.2021 № 15832/7/99-00-04-03-01-07 аби внести ясність у порядок виправлення помилок податкового розрахунку. Йдеться про випадок його подання після закінчення встановленого строку з типом «Звітний» або «Звітний новий» та наявності у платників відокремлених підрозділів, які не уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету.

В податковому розрахунку маємо:

– рядок 032 для коду Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо розрахунок подає податковий агент за його відокремлений підрозділ. Цей рядок обов’язково потрібно заповнювати платнику незалежно від того, чи має такий платник відокремлені підрозділи або не має;

– рядок 033 для даних про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу), якщо розрахунок подає податковий агент за відокремлений підрозділ. Його заповнює виключно податковий агент при поданні розрахунку за відокремлений підрозділ.

Але слід зазначити, що додатки до податкового розрахунку, які містять відомості про суми нарахованого ЄСВ, не містять рядків, де вказують код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо розрахунок подає податковий агент за його відокремлений підрозділ.

Тож при поданні платником розрахунку юридичною особою (головним підприємством) він містите інформацію щодо сум нарахованого ЄСВ як по застрахованих особах головного підприємства, так і по всіх застрахованих особах його структурних підрозділів.

Водночас за наявності у юридичної особи (головного підприємства) не уповноваженого відокремленого підрозділу, така юридична особа, як головне підприємство, заповнює окремий розрахунок за такий відокремлений підрозділ із зазначенням в рядку «033» повного найменування відокремленого підрозділу, за який подають такий розрахунок, та Додаток № 4ДФ по цьому підрозділу.

Якщо юридичною особою (головним підприємством), що має відокремлені підрозділи, подано розрахунок з типом «Звітний» або «Звітний новий», який містив у своєму складі лише додатки 4ДФ і не містив додатки щодо відомостей про суми ЄСВ по застрахованим особам, та в розрахунку не заповнено рядок 033, тоді такий розрахунок ідентифікують як такий, що поданий за головне підприємство.

Таким чином, якщо юридична особа, що має відокремлені підрозділи, подала розрахунок, який містив у своєму складі лише додатки 4ДФ з типом «Звітний» або «Звітний новий» і не містив додатки щодо відомостей про ЄСВ по застрахованим особам, тоді така юридична особа (головне підприємство) подає розрахунок з типом «Уточнюючий».

Аналогічний порядок виправлення помилок застосовують до платників, які не мають відокремлених підрозділів.

Зважайте, що чинне законодавство не містить норм щодо обов’язку податкових органів здійснювати на вимогу/прохання платника визнання, на власний розсуд платника, чинним або нечинним того чи іншого поданого ним розрахунку.

ДПС роз’яснює, що не застосовується фінансова та адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку, звіту), яка була надіслана поштою (з описом вкладення) на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку її подання, про що свідчить дата, що відбивається на адресному боці поштового відправлення та описі.

У разі надсилання податкової декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПК (п. 49.5 ст. 49 ПК).

Правила надання послуг поштового зв’язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, із змінами і доповненнями (далі – Правила).

Внутрішні поштові відправлення з позначкою «Звіт» (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки) подаються для пересилання лише з описом вкладення (п. 60 Правил).

Згідно з п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Абзацом першим та другим п. 73 Правил визначено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

Проставлення календарного штемпеля не є обов’язковим для письмової кореспонденції, що оплачується з використанням відбитків маркувальних машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом, пересилається за договірними тарифами, якщо на відбитках та поштових відправленнях зазначено найменування оператора поштового зв’язку, дату та об’єкт поштового зв’язку місця приймання (абзац четвертий п. 73 Правил).

Відповідно до підпунктів 111.1.1 і 111.1.2 п. 111.1 ст. 111 ПК за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності:

– фінансова;

– адміністративна.

Статтею 120 ПК передбачено штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.

Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, не застосовується фінансова та адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації, яка була надіслана поштою (з описом вкладення) на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку її подання, про що свідчить дата, що відбивається на адресному боці поштового відправлення та описі.

________________________________________

Банківська діяльність

Президент України підписав Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 р. № 1591-ІХ – повідомили в Офісі Президента.

Закон набирає чинності на наступний день після опублікування та вводиться в дію через 12 місяців, за винятком окремих статей.

В Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи.

Також існуватиме дев’ять платіжних послуг, з яких дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків).

Небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші надавачі платіжних послуг) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Від небанківських фінансових установ не вимагатимуть участь у платіжних системах для здійснення переказу.

НБУ отримає право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях.

Ддя мінімізації кібершахрайства буде посилена відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену аутентифікацію користувачів у визначених випадках.

Останній пункт заслуговує на особливу увагу. Адже фізосіб при переказах коштів будуть посилено ідентифікувати.

Надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані застосовувати посилену автентифікацію користувача в разі:

1) отримання доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації через нову точку доступу або новий пристрій;

2) ініціювання платіжної операції;

3) будь-яких інших дій за допомогою засобів електронної взаємодії, що мають ознаки вчинення сторонніми особами шахрайських дій чи інших неправомірних дії.

________________________________________

Готівкові розрахунки

Податківці нагадують, що Мінфін наказами від 08.06.2021 р. № 329 та від 18.06.2020 р. № 306 змінив Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів Обидва наказу виклали у нових редакціях форми фіскальних касових чеків на товари (послуги) і додали нові реквізити до них.

Тож Головне управління ДПС у Львівській області інформує, що до 01.08.2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Держреєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

– найменування суб’єкта господарювання;

– заокруглення суми до сплати;

– зазначення валюти операції;

– найменування платіжної системи.

Додатково згідно із Наказом № 329 до 01.10.2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

________________________________________

Пенсійне і соціальне забезпечення

ГУ ДПС у Харківській області пояснило, чи буде базою нарахування ЄСВ вартість подарунків, безоплатно переданих роботодавцем працівникам (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі).

Треба враховувати, що сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, становлять базу нарахування ЄСВ (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Види виплат, які відносять до зарплатних при нарахуванні ЄСВ, наведені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5).

Одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносять до фонду додаткової зарплати (пп. 2.3.2 Інструкції № 5).

Натомість вартість подарунків до ювілейних та пам’ятних дат, безоплатно переданих роботодавцем особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, належать до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.32 Інструкції № 5).

Тож вартість подарунків, безоплатно переданих працівникам, є базою нарахування ЄСВ.

________________________________________

Приватні підприємці

Любарська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області повідомляє, що з 16 липня діє наказ Мінфіну від 13.05.2021 року №261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».

Наказом №261 також забезпечено реалізацію окремих положень ПКУ для фізосіб-підприємців у частині включення до витрат амортизаційних відрахувань з веденням їх обліку та відображенням у типовій формі. Зокрема, введено додаток до типової форми.

Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

Також, у разі прийняття рішення ФОП вести облік за типовою формою на паперових носіях, у ПКУ відсутні вимоги щодо шнурування та здійснення реєстрації такої типової форми в контролюючому органі.

ФОП на загальній системі нараховують ЄСВ на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, яка підлягає обкладенню ПДФО. Водночас сума ЄСВ не може бути менша за мінімальний страховий внесок за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Відповідна норма закріплена у п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464.

Якщо ж такий ФОП не отримав дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, тоді може самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини та не менше за мінімальний страховий внесок.

Суми ЄСВ, сплачені упродовж року (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня, наступного року за звітним) враховують ФОП на загальній системі при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними податкової декларації про майновий стан і доходи. ЇЇ показники формують на підставі даних Типової форми для обліку доходів і витрат ФОП і фізособами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), затвердженої наказом Мінфіну від 13.05.2021 р. № 261.

Тож норми законодавства не передбачають відповідальності для ФОП на загальній системі за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ, якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено його в розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць, у якому отримано прибуток, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Типової форми.

Пресслужба Державної податкової служби України нагадала, що Наказом № 261, який набрав чинності 16 липня 2021 року, затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, а також Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Одночасно зазначили, що облік доходів і витрат здійснюється в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету.

У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи.

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету.

Окрім власне типової форми обліку доходів і витрат, додаток до неї містить форму для обліку амортизаційних відрахувань основних засобів та нематеріальних активів. Однак він не обов’язковий для заповнення, а його дані розраховують за бажанням платника.

ФОП, що не має найманих працівників, не нараховує (не виплачує) доходи застрахованим особам, тож і 4ДФ може не подавати.

Однак, слід подати додаток 4ДФ до Розрахунку, якщо нараховано (виплачено) доходи на користь ФОП від здійснення ними підприємницької діяльності

У такому разі ФОП не заповнює рядок 09 заголовної частини Розрахунку.

Адже цей рядок призначено для інформування про ознаку платника ЄСВ, у якому позначкою «Х» заповнюється відповідна ознака платника податків, зокрема:

• 091 – роботодавець;
• 092 – бюджетна установа.

________________________________________

Сільське господарство

Із 24.07.2021 року діє Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» від 01.07.2021 р. № 1601-IX.

Нормативний документ по – новому визначає:

– суб’єктів страхування сільгосппродукції з державною підтримкою;

– страхування посівів та врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень;

– страхування сільськогосподарських тварин;

– страховий платіж (страхову премію) за договорами страхування та порядок його сплати;

– збиток у разі настання страхового випадку при страхуванні врожаю;

– збиток у разі настання страхового випадку при страхуванні сільськогосподарських тварин;

– предмет, умови договору страхування та порядок його укладання.

Держпідтримка страхування сільгосппродукції полягає в наданні з держбюджету сільгосптоваровиробникам грошових коштів у вигляді відшкодування до 60% вартості страхового платежу (страхової премії), нарахованого за договорами страхування.

Перелік видів сільгосппродукції та сільськогосподарських страхових ризиків, щодо яких здійснюватимуть страхування з держпідтримкою на відповідний бюджетний рік, визначить Мінагрополітики.

________________________________________

Контроль і відповідальність

На черговому засіданні 28 липня уряд схвалив декілька законопроектів, покликаних перезавантажити систему перевірок бізнесу та створити сприятливий бізнес-клімат в Україні. Про це інформує Мінекономіки. Так, реалізація законопроекту «Про основні засади державного нагляду (контролю)» покликана сприяти зменшенню регуляторного навантаження на доброчесний бізнес та впровадженню додаткових інструментів забезпечення прав громадян.

«Це надзвичайно важливий документ, який дозволить переорієнтувати систему державного нагляду з домінуючої на сьогодні карально-репресивної на превентивну і ризик-орієнтовану, підвищити прозорість перевірок й спростити взаємодію органів контролю та бізнесу. Ми маємо створити комфортні умови для розвитку підприємництва та залучення інвестицій в українську економіку», – прокоментував Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Олексій Любченко.

Зокрема, законопроектом пропонується:

– запровадити добровільне страхування цивільної відповідальності діяльності підприємців;

– запровадити аудит діяльності компаній як окремий функціонал, що дозволяє підприємствам запобігти порушенню вимог законодавства;

– створити інститут громадських Рад з питань державного нагляду при органах контролю, що дозволить підвищити об’єктивність та публічність розгляду скарг підприємців;

– цифровізувати процеси державного контролю;

– посилити відповідальність посадових осіб органів державного нагляду;

– удосконалити процедури зупинення діяльності суб’єктів господарювання;

– визначити в КАС процедури скороченого провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду до суду щодо недопущення до перевірки, зупинення діяльності підприємців для усунення порушень, які несуть загрозу життю та здоров’ю людей.

Також уряд схвалив проект закону про внесення змін до КпАП щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю). Ним пропонується посилити відповідальність посадових осіб органів контролю та збільшити суму адміністративного штрафу за порушення вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду – з 850 грн до 4250 грн.

«Збільшується відповідальність за неправомірні дії з боку працівників органів держнагляду. Водночас робиться акцент на аудит та діалог з бізнесом, що дозволяє усунути існуючі порушення без зупинки діяльності підприємств. Крім того, передбачається більш активне залучення громадськості до цього процесу, а також уніфікація процедури оскарження рішень держнагляду», – відзначив очільник уряду Денис Шмигаль. Він підкреслив, що документи містять багато різних уточнень і новацій. Вони необхідні, щоб запобігти ситуаціям з абсурдними штрафами та надуманими підставами для блокування роботи підприємств.

В Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків вказали, чи нараховують штрафи та пеня на суму заниженого податкового зобов’язання, якщо самостійно виправили помилки у податкових деклараціях за І – ІІІ квартали 2020 року.

Платник податків, який самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний (абз. 4 п. 50.1 ПКУ):

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, яку подають за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

У свою чергу пеню розпочинають нараховувати після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (пп. 129.1.3 ПКУ).

Однак треба враховувати, що згідно із п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться карантин, штрафні санкції не застосовують (окрім встановлених виключень).

Також за цей період платникам податків не нараховують пеню, а нараховану, але не сплачену за цей період пеню, списують.

Тож у разі самостійного виправлення помилок, виявлених у податкових деклараціях за І – ІІІ квартали 2020 року (крім ПДВ, акцизу, ренти), протягом періоду карантину платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання не нараховує штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ПКУ, та пеню.

Якщо самостійного виправлено помилки, виявлені у податкових деклараціях з ПДВ, акцизу, ренти за звітні (податкові) періоди, які припадають на період карантину, платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання повинен нарахувати штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ПКУ.

В той же час, пеню на суму заниженого податкового зобов’язання протягом таких періодів не нараховують.

_______________________________________

Інше

Юрособи – власники житлової та/або нежитлової нерухомості також виступають платниками податку на нерухомість – нагадують в ГУ ДПС у Київській області.

Однак податок на нерухомість не сплачують за будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, які використовуються за призначенням у госпдіяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ).

Водночас в ПКУ відсутні норми, які визначають припинення виконання податкових зобов’язань з податку на нерухомість за об’єкти нерухомості, що перебувають у власності суб’єкта господарювання, проте які тимчасово їх не використовують у зв’язку з реконструкцією, простоєм.

Тому за такі будівлі податок на нерухомість сплачують на загальних підставах.

Мін’юст наказом від 26.07.2021 р. № 2640/5 змінив обсяг інформації, яка підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є міністерство.

По-перше, окремо зазначатиметься прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства та місце проживання кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи або обґрунтована причина його відсутності.

По-друге, оприлюднять інформацію про встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи.

По-третє, буде розміщена інформація про ознаку створення ФОП сімейного фермерського господарства.

У парламенті групою народних депутатів, серед яких – голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г. Третьякова, зареєстрували проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи ( №5807 від 20.07.2021 р.).

Як відомо, з 11 липня по 10 жовтня триває кампанія з подання підприємствами указаних відомостей. На тих, хто не встигне, чекає штраф від 17 тисяч до 51 тисячі грн, який сплатить керівник юридичної особи або особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу).

Законопроектом пропонується передбачити, що у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками (КБВ) такої юридичної особи, інформація про її КБВ не зазначається.

Також пропонують, щоб для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, фізична особа, яка є КБВ юридичної особи подавала нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, лише у разі відсутності вказаного документа у матеріалах реєстраційної справи або у разі його зміни.

Крім того, до 10 жовтня 2022 року хочуть збільшити строк виконання обов’язку юридичними особами щодо повідомлення державному реєстратору інформації про КБВ та структуру власності.

________________________________________

До відома

Як інформує Держстат, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у червні 2021 р. становила 14313 грн при мінімальній заробітній платі у 6000 грн.

Порівняно з травнем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 6,0%, а відносно червня 2020 р. – на 23,6%. Нагадаємо, що середня зарплата травня – 13499 грн.

У червні зарплати, вищі за середню, бачимо у таких сферах як інформація та телекомунікації (26197 грн), фінансова та страхова діяльність (22691 грн), державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування (19868 грн), професійна, наукова та технічна діяльність (19052 грн), промисловість (14710 грн).

Найбільші зарплати отримують працівники підприємств та організацій Києва (20455 грн), Донецької (14988 грн) та Київської (14679 грн) областей. Найнижчі показники – у Кіровоградській області, там вони складають 11497 грн.

Найменші середні номінальні зарплати за червень 2021 року бачимо у сферах тимчасового розміщування й організації харчування (8922 грн), адміністративного та допоміжного обслуговування (11034 грн), операцій з нерухомим майном (11208 грн).